Сатаніст Київського Патріархату: Окєй, ну тут можна і пояснити. Ви ж розумієте іронію? Я лише описав життя в патріархальному світі для тих, хто не підтримую феміністичний рух. Це реальність, яку я тут висміюю... І якщо ви до кінця дочитали, то іронія тут дууууже очевидна
Сатаніст Київського Патріархату: Можливо, погано концентруюсь, але нічого в слові \"підхвачений\" не бачу (як не складно - поясніть, а як складно - не треба).
А про кредо: я ж не про себе писав... а може і про себе. Хто зна?
Сатаніст Київського Патріархату: Я Вас навіть не намагався образити (немає за що). І у кожного своя думка, але це не я на вашій сторінці почав пояснювати, що Ваша поезія надто проста і доступна. Тому на своїй території маю повне право відстоювати свою точку зору
Сатаніст Київського Патріархату: Ох, як іронічно, що саме під цим віршем Ви мені пишите. Я розумію, що \"простому\" читачу легше сприймати квадратні рими і рядки не перевантаженні посиланнями до локальної і світової культури, без зайвої філософії і символізму. Треба прямо і в лоб! Але я так зає...втомився від простих людей. Я хочу, щоб люди переставали спрощуватись, а не \"росли\" до рівня загального розуміння.
Сатаніст Київського Патріархату: Очевидні тільки геометричні аксіоми. Все інше лише припущення.
І якщо б я навіть хотів, щоб мої вірші були зрозумілі, то до якого рівня примітивізму мені треба спуститись?
Сатаніст Київського Патріархату: Якщо б я хотів донести комусь свою думку, то я б писав би наукову роботу на цю тему. А в поезії я таку ціль перед собою не ставлю. Вірш повинен був викликати питання, але відповіді не у мене шукати треба.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
