Любов Іванова: Тільки сьогодні ледь розібралася, друкуючи свою гумореску, що потрібно відмітити, що не користувалася штутчним інтелектом... І подумала -- А ЩО, Є Й ТАКІ ?
Любов Іванова: Дякую, моя хороша. Не часто перечитую ці рядочки. А ось сьогодні, відповідаючи на Ваш коменетар, знову перечитала... і.... знову плакала... Я прожила кожен рядочок цього вірша, коли писала. Добре, що нікого вдома не було, бо не зрозуміли б, чому я так ридаю...