Зелений Гай: То я Олексі про той аксолотль щоб знав
А те, що ваш віршик небилиця ( я називаю такі твори нісенітниці, бо небилиця скоріше за все русизм) я розумію. Я такий стиль дуже люблю. І знаю, що не так то і легко писати ті нісенітниці. Діткам подобаються такі віршики. В мене, наприклад геть не виходить написати лімерик українською, про що я жалкую.
Зелений Гай: Навіщо? Це ж нестерпний біль, коли хворіють. І до того всього витрати величезні на лікування. Борони Боже! Досить і 32, можливо і трохи менше
Дякую щиро за відгук
Зелений Гай: Із пісні слів не викинеш, а бува що треба
Нагадав мені ваш твір про купу моїх зошитів з віршами того часу, коли я вирішила що я готова поетеса А зараз над ними плакати хочеться як думаю — як то мені все виправляти
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
