Полісянка: Скільки їх недолюблених, непригублених лягло в сиру землю. Важко усвідомити втрати. Моїх багато родичів зараз захищають Україну, хочу щоб здоровими повернулися до своїх сімей.
Дякую за тепле слово, тримаймося.
Полісянка: Людина доки живе, доти вчиться. Вчителі добре, але самовдосконалення і самооцінка теж повинна бути. А поводирів у нас вистачить, а чи треба буквально сприймати те що обіцяють?
Я більше 10 років живу без телевізора, від слова зовсім, тож вибір за мною. Інше коли несила щось змінити, вік, недостача знань, в молоді роки було лінь досягати більшого, та інші обставини. Але Майдану не зраджую, треба і знову піду. Дякую. Будьмо.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
дякую 
