Beryl: Якраз таки незвичного порядку слів у цьому вірші немає. Тут все доволі чітко та ясно. Якщо вас лякає пара інверсій, можу лише поспівчувати. Моя позиція така: вірші доносять до людини емоцію, малюють у голові певну картину, образи. Звісно, не всі схильні до такого мислення, більшості легше побачити лише красивий набір побудованих за всіма правилами і канонами мови речень, а не те, який образ вони підсвідомо малюють.
Beryl: Айм сорі, але ви б краще думали про сенс твору, а не його орфографічні помилки. Помилки влучно шукати лише на зно, вірш же - структура незмінна і тонка. Якщо ви звернете увагу на поетів-авангардистів, той самий срібний вік, то побачите, що частенько коми там узагалі як клас відсутні. А почитавши наших постмодерністів побачите навіть, о боже, купу англіцизмів!
Суть: не чіпляйтеся до зовнішноього, думайте глибше!
Добра
Beryl: Абсолютно згодна з вами, не знаю чи помітили ви, та у творі тут є деяка метафора. Вона полягає у тому, що «місця біля вікон» змушують переглядати всі свої колишні помилки, всі уже пройдені шляхи, саме тому, «нічого не стане так само», навіть якщо намагатися повернути все назад.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
