Володимир Білозерський: прекрасний вік! \"...чего же боле, что я могу ещё сказать? теперь, я знаю, в Вашей воле...\" творити, любити, кохати й вірші складати...
Володимир Білозерський: кто понял жизнь, тот не спешит... це по-перше. по-друге: "...Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи!..". проблема людського буття - не визначенність часу життя. а щоб стати гарним і справжнім горщиком, треба обпікатися і, можливо, не один раз. Ваш вірш, наче роздуми шекспірівської героїні. гарно доволі . вибачте, скільки Вам років?
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
