Moнада: оооо, тааакккк, це наші чарівні Карпати, і ще:
дощі, що спадають стіною,
густезні тумани над головою,
вдихаючи свіжість на піку,
не насититись цим довіку....
дякую Вам за такі прекрасні карпатські замальовки ... і я вже знаю що мені буде снитись цієї ночі )))) ...
Moнада: А ми так немодно по місті нічному гуляєм
Вдихаємо запах асфальту і пізніх троянд.
Ми бачимо зорі ..і місяць ,що лапкою морду вмиває
Нас захопила розмова жива і нічний листопад.
еххх, як атмосферно ... аж захотілось прогулятись по місту...
p.s. я теж голосую за живе спілкування і старомодність
Moнада: Ваууууууу, як все чітко і конкретно!!!.. Хотіла процитувати Ваші рядки, але тут кожне слово важливе!!!
Оце я розумію життєва філософія, якої треба вчитись!!!
Ви природжений філософ!!! Ви приклад для наслідування!!!! Респект Вам величезний за цей твір - однозначно в обране!!!!
Moнада: З написаних рядків читається, що Даринка то 100% таткова донечка !!! їй пощастило мати такого люблячого і мудрого тата !!! впевнена, що вона виросте щасливою позитивною розумницею завдяки Вашій безмежній батьківській любові!!