Ксеня Шелест: Не вважаю це за помилку. В однині слово, і справді, вживається рідко, проте словник подає його значення.А поезія вже керується власними правами, така вона вже примхлива пані, важко ïй вказувати і обмежувати ïï нормами😊
Ксеня Шелест: А ви вважаєте, що \"закатувати рукава\"( як ви виразилися) треба тільки на неньці? Йдеться не про тяжку долю емігрантів, а про драматичність ситуаціï, у яких вони опинилися. На благо країни можна працювати далеко за ïï кордонами, було достатньо історичних на це прикладів, та тільки важче у тисячі разів б\'ється серце емігранта, коли чує \"Україна\". Його нутро реагує геть інакше...Є щось більше, ніж просто існувати в своє благо.Як то кажуть:\"Не хлібом єдиним...\"
Ксеня Шелест: Безперечно, та от тільки дуже хотілося би, щоб наша держава зробила бодай якісь спроби допомогти людям, щоби ті сьогодні не шукали кращої долі деінде. Особливо болюча тема-розумна молодь, котра просто не бачить перспектив і не відчуває себе потрібною на ринку праці.Щиро бажаю, щоби у майбутньому кожен міг робити інший вибір, аніж еміграція.
Ксеня Шелест: Давай - неперех., наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. чол. у знач. спонукальної частки, неперех., розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь. — Дай одвідаю, як там вона [вдова> пробува (Леся Українка, IV, 1954, 264) Академічний тлумачний словник української мови.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
