І
Біжить божевільна машина
По степу... по степу... по степу...
Пильно свердлить очима
Пітьму сліпу.
Захекано стане й затрубить:
- Я йду-у-у!.. -
І в поспіху губить клуби
Диму-вогню на ходу.
Летить. А в кожнім вагоні
По двісті-триста рушниць, -
То йдуть червоні
На строну границь...
Стануть, як мур, на кордоні, -
А кожен - лицар, не хлоп!
Попам'ятають барони
Червоний Перекоп!
ІІ
В будці - чотириста сорок,
Молодий вартовий на посту.
Його черга - вівторок -
Стояти там, на мосту.
"Два роки - ні вістки з дому...
Що там? Як там тепер?
Сумно старій і старому, -
Гадають: певне, помер..."
Нагадує зміст газети,
Що вчора читали йому:
Погони та еполети
Ворушаться десь у Криму.
Їдуть туди ешелони -
А кожен лицар - не хлоп!
Попам'ятають барони
Червоний Перекоп!
За хвильку - перша година...
Так нудно хвилини летять...
Не швидко прибуде машина:
О першій сорок і п'ять!
ІІІ
Посвист... Два силуети...
Третій бігцем під міст...
"Хто там? Куди йдете?
Стій! Ані з міс - !"
Рушницю до ока -
І просто на них!
"Варта... Буде морока..." -
"Наганом! Збий його з ніг!"
"Дурню! Буду стріляти!
Геть зі шляху" -
"Ач, насіння прокляте!
Завзяте! Не знає страху!.."
Вистріл. Бандит упертий -
І руху не встиг зробить -
На рельсах розпростертий
Мертвий лежить.
А другий кулькою влучив
У груди і в праве плече...
"Добити шкуру гадючу!
Хай кров'ю, падло, стече!.."
ІV
Біжить божевільна машина.
Вже недалеко й міст...
А там - до неба очима -
Бандит і комуніст.
А там на лицарів волі
Чигає певна смерть -
На степу, на широкому полі...
Ще півверсти... Що за причина?" -
Гадає старий машиніст...
Тормоз - і стала машина
О першій сорок і шість.
"Труп! І світла немає?" -
"Нема вартових на посту?" -
"Варта! Чорт його знає!"
Ні слова на мосту.
Виходять зі світлом з вагону,
До трупа - з наганом лежить.
І вмить командир загону
Під міст залізниці біжить.
"Міна! - кричить він звідти. -
Я вийняв - ще б тільки мить...
Та що це? Дайте світла!
Тут ще один труп лежить".
То наш вартовий. Він міну
Вийняти мав і не зміг -
Приліз під міст на колінах
І мертвий звалився з ніг.
V
Свисток! Задудніла машина.
Через міст... І летить по степу, -
Пильно свердлить очима
Пітьму сліпу...
Набито в кожнім вагоні -
І кожний лицар - не хлоп...
Попам'ятають барони
Червоний Перекоп!
А в першім службовім вагоні
Лежить вартовий на мішку,
Що в мостовій охороні
Відбув останню чергу.
195
