Прочитаний : 159
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Підкрадається тихо старість..."
Підкрадається тихо старість,
Хитромудра яга-злодюга,
Погойдавши безсмертя парість,
Поманивши: "Замовкне туга!
І ти зайдеш у храм високий,
Де немає ні зла, ні лиха,
Де прадавній панує спокій,
Повіваючи гойно стиха".
Вічна звабо! Стара Пандора
Не провчила тебе довкола.
Повна доль вікова комора,
Та пустіють без лаврів чола.
Ті, що буйно цвіли, - зів'яли,
Що злітали - давно змарніли...
Зловорожий борвій потали
Сатаніє, від злости білий.
І навис невідклично мітом
Незбагненний Фортуни вирок:
Переповнено перецвітом
Перемоги бутних мандрівок.
Та нутрує гінка, як завше,
Невгамовна погоня крови.
Всі наруги навал здолавши,
Світ стоїть, як стояв, здоровий.
1992
|
|