Майстерине з гідністю морського міста,
Твої слова - як музика троїста.
Що в спрагле серце вихорами б'є!
І промениться почуте моє,
Бо випрозорюється хмурий обрій
На цій землі, зрадливий і недобрій, -
Навкруг долаючи плебейську муть.
І ти ведеш розмаяно, Оксано,
Когорти воль, що мужньо й полум'яно,
Перемагаючи московський зів,
Мечами пишуть аматонський спів.