Прочитаний : 178
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Коли ж порине ярий борвоспад..."
Коли ж порине ярий борвоспад,
Який клекоче під грудьми стовирно?
Тобі не треба янгольських порад,
Що повівають крилами сумирно.
Пече пекуча, висохла жага,
Запрагла помсти, подвигу й посвяти.
Зачата в пориві, крута снага
Звелась ворожі вихвати карати!
Хай прийде гнівний, демонський двобій -
Вогонь кодацький січової битви.
Шумує зваги вогняний напій -
Бери і пий, мов полум'я горитви!
Ти згагу пекла вбив, тобі дано
Новітній сором із чесноти стерти.
На тебе жде невпинне вино -
Екстаза долі й насолода смерти.
Я бачу сяйво красних перемог.
Ідуть когорти воїв - не пігмеїв!
І нас провадить на відплату Бог,
Якого визволили ми з музеїв.
1981
|
|