Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Славутич Яр (Жученко Григорій) :: ТЕРЕЛЯ (Балада)


Славутич Яр (Жученко Григорій) :: ТЕРЕЛЯ (Балада)
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




Славутич Яр (Жученко Григорій)

Прочитаний : 98


Славутич Яр (Жученко Григорій) :: ТЕРЕЛЯ (Балада)

Творчість | Біографія | Критика

ТЕРЕЛЯ (Балада)

Стоять  у  серпанку  смереки,
А  легінь  лежить  коло  пня,
Вчуває,  як  гул  недалекий
До  нього  летить  навмання.
Спиняються  танки  сталеві,
Лютують  кордонці  в  злобі.
Сто  куль  подаруй  москалеві,
     Сто  першу  -  собі!

О  легеню,  сотня  патронів
Край  тебе  -  як  сотня  смертей.
Не  вийшов  із  чорних  кордонів  -
Не  бачити  вільних  людей.
Скорботно  ґруні  ялівцеві
Ховають  тебе  на  горбі.
За  брата  -  сто  куль  москалеві,
     Сто  першу  -  собі!

Лежить,  притаївшись,  Тереля;
Рушниця  стара  -  аж  пашить.
А  сонце,  жовтава  мореля,
Пряде  заспокійливу  нить.
Які  небеса  опалеві!
Кришталь  і  сапфір,  далебі.
Сто  куль  прямо  в  лоб  москалеві,
     Останню  -  собі!

Обходять  Терелю  кордонці,
Московський  січе  скоростріл.
Розкинулась  хмарка  на  сонці  -
Радіє  ворожий  приціл.
І  слабшають  пальці  крицеві...
Невже  ж  то  кінець  боротьбі?
Всі  кулі  послав  москалеві,
     Останню  -  собі!

Не  здайся,  Борисе  Терелю,
Карпатську  жалобу  розвій!
Нехай  же  і  я  так  устрелю
Всіх  тих,  що  приносять  підбій
Нехай,  як  повстанці  столеві,
І  я  в  обороні  впаду,
Вганяючи  кулі  свинцеві
У  груди  і  лоб  москалеві  -
     Біду  за  біду!

1983

Нові твори