Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевченко Тарас :: "За сонцем хмаронька пливе..."


Шевченко Тарас :: "За сонцем хмаронька пливе..."
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 58
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Askania Alonso
Персональный ЧАТ Biryuza
Персональный ЧАТ Catocala Lacrymosa
Персональный ЧАТ Desert rose
Персональный ЧАТ Dickson
Персональный ЧАТ Dima Maryn
Персональный ЧАТ Doktor
Персональный ЧАТ E. Insomnia
Персональный ЧАТ Ja_samota
Персональный ЧАТ Kallina
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ LizaNikols
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ Minor.
Персональный ЧАТ Neteka
Персональный ЧАТ Sandr
Персональный ЧАТ TatianaV
Персональный ЧАТ Vovka_morkowka
Персональный ЧАТ Ірина Хміль
Персональный ЧАТ Анна Кириленко
Персональный ЧАТ Віктор Остроух
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Володимир Шевчук
Персональный ЧАТ Ескалібур
Персональный ЧАТ ЕтІкЄтКа
Персональный ЧАТ Кузя Пруткова
Персональный ЧАТ Лана Виноградова
Персональный ЧАТ Леонід Ісаков
Персональный ЧАТ Людмила Васильєва
Персональный ЧАТ Міра Мальська
Персональный ЧАТ Митич@
Персональный ЧАТ Ніколь Авілчаду
Персональный ЧАТ Николай_Седой
Персональный ЧАТ Оксана Квитка
Персональный ЧАТ Полотна Босха
Персональный ЧАТ Сокольник
Персональный ЧАТ Тінь_Життя
Персональный ЧАТ Твоя Наталка
Персональный ЧАТ Тетяна Червонюк
Персональный ЧАТ Тоору Ватанабе
Персональный ЧАТ Христя ^_^
Персональный ЧАТ Ян Шанли

 прихованих - 15 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Шевченко Тарас

Прочитаний : 11585


Шевченко Тарас :: "За сонцем хмаронька пливе..."

Творчість | Біографія | Критика

"За сонцем хмаронька пливе..."

За  сонцем  хмаронька  пливе,
Червоні  поли  розстилає
І  сонце  спатоньки  зове
У  синє  море:  покриває
Рожевою  пеленою,
Мов  мати  дитину.
Очам  любо.  Годиночку,
Малую  годину
Ніби  серце  одпочине,
З  богом  заговорить...
А  туман,  неначе  ворог,
Закриває  море
І  хмароньку  рожевую,
І  тьму  за  собою
Розстилає  туман  сивий,
І  тьмою  німою
Оповиє  тобі  душу,
Й  не  знаєш,  де  дітись,
І  ждеш  його,  того  світу,
Мов  матері  діти.

Перша половина 1849, Косарал.

Нові твори