Прочитаний :  851
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття..."
Я порву ті вінки, що сплітались в добу лихоліття,
Розтопчу, розмету їх у попіл, у порох, у сміття.
Замість них я розсиплю пісень злото-соняшні хвилі,
Як ті птахи меткі, як ті птахи меткі-легкокрилі;
Оточу їх сріблом, загартую могутністю криці,
Дам їм крила вітрів і надхну їх вогнем блискавиці,
І пущу. Хай летять мої думи-пісні-метеори -
Не в палаци гучні, не в безмежні, блакитні простори,
А в хатину людську, де в кутках оселилися злидні.
Мої співи прості і робочому серцеві рідні.
І засяють вони, як ті зорі у небі глибокім, -
І не буде тоді робітник-селянин одиноким.
ЧЕРВОНИЙ ВІНОК, збірник творів новітніх українських письменників. Одеса, в-во окружного комітету Херсонщини УПС-РК, 1919. Передрук з ВПЕРЕД. Ілюстровани робітничий календар на рік 1929. Нью-Йорк, 1928, с. 86.
|
|
