Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевченко Тарас :: Лілея


Шевченко Тарас :: Лілея
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 64
Персональный ЧАТ 4aika
Персональный ЧАТ Al Panteliat
Персональный ЧАТ Ashley Taylor
Персональный ЧАТ Blondberry
Персональный ЧАТ Debasige
Персональный ЧАТ Dreamer...
Персональный ЧАТ Esperanzzza
Персональный ЧАТ Flexis
Персональный ЧАТ HellenKa
Персональный ЧАТ I.Teрен
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ LaraS
Персональный ЧАТ Meggi
Персональный ЧАТ Night
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Recombination22
Персональный ЧАТ Ro_jena
Персональный ЧАТ Vita V-D
Персональный ЧАТ Іван Кравченко
Персональный ЧАТ Іванна Шкромида
Персональный ЧАТ Ірина Червінська-Мандич
Персональный ЧАТ Ірка Funny (Клочанюк)
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Алиса Кирова
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Горобець Наталія
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Загублена в собі
Персональный ЧАТ Змучений коханням
Персональный ЧАТ Ирина Горбань
Персональный ЧАТ Ксенічка
Персональный ЧАТ Ксенія Ен
Персональный ЧАТ Латышка
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Льолька
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Нана Марикот
Персональный ЧАТ Олена Бондар (Бондаренко)
Персональный ЧАТ Петро Фургіта
Персональный ЧАТ Пошук Віршів
Персональный ЧАТ Руслан Воскобой
Персональный ЧАТ Сем Діма
Персональный ЧАТ Терен юрій
Персональный ЧАТ Хочу секса
Персональный ЧАТ Хуго
Персональный ЧАТ Юлія Кириленко
Персональный ЧАТ Яровицына Татьяна

 прихованих - 15 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Шевченко Тарас

Прочитаний : 4993


Шевченко Тарас :: Лілея

Творчість | Біографія | Критика

Лілея

«За  що  мене,  як  росла  я,  
Люде  не  любили?  
За  що  мене,  як  виросла,  
Молодую  вбили?  
За  що  вони  тепер  мене  
В  палатах  вітають,  
Царівною  називають,  
Очей  не  спускають  
З  мого  цвіту?  Дивуються,  
Не  знають,  де  діти!  
Скажи  мені,  мій  братику,  
Королевий  Цвіте!»  
«Я  не  знаю,  моя  сестро».  
І  Цвіт  королевий  
Схилив  свою  головоньку  
Червоно-рожеву  
До  білого  пониклого  
Личенька  Лілеї.  
І  заплакала  Лілея  
Росою-сльозою...  
Заплакала  і  сказала:  
«Брате  мій,  з  тобою  
Ми  давно  вже  кохаємось,  
А  я  й  не  сказала,  
Як  була  я  людиною,  
Як  я  мордувалась.  

Моя  мати...  чого  вона,  
Вона  все  журилась  
І  на  мене,  на  дитину,  
Дивилась,  дивилась  
І  плакала.  Я  не  знаю,  
Мій  брате  єдиний!  
Хто  їй  лихо  заподіяв?  
Я  була  дитина,  
Я  гралася,  забавлялась,  
А  вона  все  в'яла  
Та  нашого  злого  пана  
Кляла-проклинала.  
Та  й  умерла...  А  мене  пан  
Взяв  догодувати.  
Я  виросла,  викохалась  
У  білих  палатах.  
Я  не  знала,  що  байстря  я,  
Що  його  дитина.  
Пан  поїхав  десь  далеко,  
А  мене  покинув.  
І  прокляли  його  люде,  
Будинок  спалили...  
А  мене,  не  знаю  за  що,  
Убити  —  не  вбили,  
Тілько  мої  довгі  коси  
Остригли,  накрили  
Острижену  ганчіркою.  
Та  ще  й  реготались.  
Жиди  навіть  нечистії  
На  мене  плювали.  
Отаке-то,  мій  братику,  
Було  мені  в  світі.  
Молодого,  короткого  
Не  дали  дожити  
Люде  віку.  Я  умерла  
Зимою  під  тином,  
А  весною  процвіла  я  
Цвітом  при  долині,  
Цвітом  білим,  як  сніг,  білим!  
Аж  гай  звеселила.  
Зимою  люде...  боже  мій!  
В  хату  не  пустили.  
А  весною,  мов  на  диво,  
На  мене  дивились.  
А  дівчата  заквітчались  
І  почали  звати  
Лілеєю-снігоцвітом;  
І  я  процвітати  
Стала  в  гаї,  і  в  теплиці,  
І  в  білих  палатах.  
Скажи  ж  мені,  мій  братику,  
Королевий  Цвіте:  
Нащо  мене  бог  поставив  
Цвітом  на  сім  світі?  
Щоб  людей  я  веселила,  
Тих  самих,  що  вбили  
Мене  й  матір?..  Милосердий,  
Святий  боже,  милий!»  
І  заплакала  Лілея,  
А  Цвіт  королевий  
Схилив  свою  головоньку  
Червоно-рожеву  
На  білеє  пониклеє  
Личенько  Лілеї.  

[25  липня  1846  
Київ]

Джерело



Нові твори