Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 7
Пошук

Перевірка розміру




Donne John

Прочитаний : 202


Творчість | Біографія | Критика

ПРОЩАНИЕ, ВОЗБРАНЯЮЩЕЕ ПЕЧАЛЬ

Как  шепчет  праведник:  пора!  -
                                             Своей  душе,  прощаясь  тихо,
                                             Пока  царит  вокруг  одра
                                             Печальная  неразбериха,
                                             
                                             Вот  так  безропотно  сейчас
                                             Простимся  в  тишине  -  пора  нам!
                                             Кощунством  было  б  напоказ
                                             Святыню  выставлять  профанам.
                                             
                                             Страшат  толпу  толчки  земли,
                                             О  них  толкуют  суеверы,
                                             Но  скрыто  от  людей  вдали
                                             Дрожание  небесной  сферы.
                                             
                                             Любовь  подлунную  томит
                                             Разлука  бременем  несносным:
                                             Ведь  цель  влеченья  состоит
                                             В  том,  что  потребно  чувствам  косным.
                                             
                                             А  нашу  страсть  влеченьем  звать
                                             Нельзя,  ведь  чувства  слишком  грубы;
                                             Неразделимость  сознавать  -
                                             Вот  цель,  а  не  глаза  и  губы.
                                             
                                             Связь  наших  душ  над  бездной  той,
                                             Что  разлучить  любимых  тщится,
                                             Подобно  нити  золотой,
                                             Не  рвется,  сколь  ни  истончится.
                                             
                                             Как  ножки  циркуля,  вдвойне
                                             Мы  нераздельны  и  едины:
                                             Где  б  ни  скитался  я,  ко  мне
                                             Ты  тянешься  из  середины.
                                             
                                             Кружась  с  моим  круженьем  в  лад,
                                             Склоняешься,  как  бы  внимая,
                                             Пока  не  повернет  назад
                                             К  твоей  прямой  моя  кривая.
                                             
                                             Куда  стезю  ни  повернуть,
                                             Лишь  ты  -  надежная  опора
                                             Того,  кто,  замыкая  путь,
                                             К  истоку  возвратится  скоро.
                                             
                                             Перевод  Г.  М.  Кружкова

Нові твори