Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 14

Пошук


Перевірка розміру




Симоненко Василь

Прочитаний : 12637


Творчість | Біографія | Критика

КРИВДА

Новела


У  Івася  немає  тата.
Не  питайте  тільки  чому.
Лиш  від  матері  ласку  знати
Довелося  хлопчині  цьому.
 

Він  росте,  як  і  інші  діти,
І  вистрибує,  як  усі.
Любить  босим  прогоготіти
По  ранковій  колючій  росі.
 

Любить  квіти  на  луках  рвати,
Майструвати  лука  в  лозі,
По  городу  галопом  промчати
На  обуреній,  гнівній  козі.
 

Але  в  грудях  жаринка  стука,
Є  завітне  в  Івася  одно  —
Хоче  він,  щоб  узяв  за  руку
І  повів  його  тато  в  кіно.
 

Ну,  нехай  би  смикнув  за  вухо,
Хай  нагримав  би  раз  чи  два,—
Все  одно  він  би  тата  слухав
І  ловив  би  його  слова...
 

Раз  Івась  на  толоці  грався,
Раптом  глянув  —  сусіда  йде.
—  Ти  пустуєш  тута,—  озвався,—
А  тебе  дома  батько  жде-
 

Біг  Івасик,  немов  на  свято,
І  вибрикував,  як  лоша,
І,  напевне,  була  у  п'ятах
Пелюсткова  його  душа.
 

На  порозі  закляк  винувато,
Але  в  хаті  —  мама  сама.
—  Дядько  кажуть,  приїхав  тато,
Тільки  чому  ж  його  нема?..
 

Раптом  стало  Івасю  стидно,
Раптом  хлопець  увесь  поблід  —
Догадався,  чому  єхидно
Захихикав  сусіда  вслід.
 

Він  допізна  сидів  у  коноплях,
Мов  уперше  вступив  у  гидь,
З  оченят,  від  плачу  промоклих,
Рукавом  витирав  блакить.
 

А  вночі  шугнув  через  грядку,
Де  сусідів  паркан  стирчав,
Вибив  шибку  одну  з  рогатки
І  додому  спати  помчав...
 

Бо  ж  немає  тим  іншої  кари,
Хто  дотепи  свої  в  іржі
Заганяє  буздумно  в  рани,
У  болючі  рани  чужі...

Нові твори