Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 67
Персональный ЧАТ *Марічка*
Персональный ЧАТ 4aika
Персональный ЧАТ Ana Boa
Персональный ЧАТ Candy casino
Персональный ЧАТ INFO
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lily Grant
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Prost
Персональный ЧАТ Skifius
Персональный ЧАТ Stawitscky
Персональный ЧАТ Ursa minor
Персональный ЧАТ V.А.М.
Персональный ЧАТ Webber
Персональный ЧАТ Ів Ра Марк
Персональный ЧАТ Іванесса
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Андрій Люпин
Персональный ЧАТ Анна Черемных
Персональный ЧАТ Віктор Фінковський
Персональный ЧАТ Валерія Грі
Персональный ЧАТ Василь Надвірнянський
Персональный ЧАТ Весенняя
Персональный ЧАТ Виктория Р
Персональный ЧАТ Володимир Бабієнко
Персональный ЧАТ Володимир Туленко
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Гуцол Оксана
Персональный ЧАТ Д З В О Н А Р
Персональный ЧАТ Данила М
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Кадет
Персональный ЧАТ Касьян Благоєв
Персональный ЧАТ Лісова
Персональный ЧАТ Луноокая
Персональный ЧАТ Лю
Персональный ЧАТ Мак7им
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Наталка Гуржій
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Рідний
Персональный ЧАТ Роя
Персональный ЧАТ СУЛ
Персональный ЧАТ Тала Білокінь
Персональный ЧАТ Тонлуг Олдмэн
Персональный ЧАТ Щаслива нещасна
Персональный ЧАТ Юля Гармаш
Персональный ЧАТ Юрко Коваль-Самбірський
Персональный ЧАТ джульєтта

 прихованих - 16 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Рильський Максим

Прочитаний : 48655


Творчість | Біографія | Критика

СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР

Благословен  той  день  і  час,
Коли  прослалась  килимами
Земля,  яку  сходив  Тара
Малими  босими  ногами,
Земля,  яку  скропив  Тарас
Дрібними  росами-сльозами.
 

Благословенна  в  болях  ран
Степів  широчина-бездонна,
Що,  як  зелений  океан,
Тече  круг  білого  Херсона,
Що  свій  дівочий  гнучий  стан
До  дніпрового  тулить  лона.
 

Благословенна  ти  в  віках,
Як  сонце  наше  благовісне,
Як  віщий  білокрилий  птах,
Печаль  і  радість  наша,  пісне,
Що  мужність  будиш  у  серцях,
Коли  над  краєм  хмара  висне.
 

Благословенні  ви,  сліди,
Не  змиті  вічності  дощами,
Мандрівника  Сковороди
З  припорошілими  саквами,
Що  до  цілющої  води
Простує,  занедбавши  храми;
 

Благословен  мечів  ясних
Огонь,  отчизни  охорона,
Іржання  коней  бойових,
Морських  походів  даль  солона,
І  «Енеїди»  владний  сміх,
Полтави  тихої  корона,
 

Гаряча  дума  Кобзаря,
Що  і  в  огні  не  спопеліє,
І  молоток  Каменяра,
І  струни  Лисенка  живії,
І  слави  золота  зоря
Круг  Заньковецької  Марії!
 

І  труд,  і  піт  благословен,
Життя  рясного  виногради,
І  при  дорозі  зелен  клен,
І  світло  мудрої  лампади,
І  майво  збратаних  знамен
Навкруг  Кремлівської  огради.
 

Благословенна  синь  озер,
І  Псло,  і  повів  рути-м'яти,
Народу  геній,  що  не  вмер,
Не  вмре  від  жодної  гармати,
У  гроні  світлому  сестер
Благословенна  наша  мати.
 

Благословенні  ви,  брати,
Що  в  сяйві  дружби  і  свободи
Йдете  до  спільної  мети,
На  ясні  зорі  й  тихі  води,
Благословен  і  славен  ти,
Російський  сміливий  народе!


Хто  може  випити  Дніпро,
Хто  властен  виплескати  море,
Хто  наше  злото-серебро
Плугами  кривди  переоре,
Хто  серця  чистого  добро
Злобою  чорною  поборе?

 
Настане  день,  настане  час  —
І  розіллється  знов  медами.
Земля,  що  освятив  Тарас
Своїми  муками-ділами,
Земля,  що  окрилив  Тарас
Громовозвукими  словами.
 

Хіба  умерти  можна  їй,
В  гарячій  захлинутись  крові,
Коли  на  справедливий  бій
Зовуть  і  дерева  в  діброві,
Коли  живе  вона  в  міцній
Сім  і  великій,  вольній,  новій?
 

Хіба  їй  можна  одцвісти,
Коли  зоря  горить  рожева,        
Коли  шумлять-дзвенять  світи
Від  рику  раненого  лева,  
Лисиці  брешуть  на  щити
І  кличе  див  поверху  древа!
 

Хто  золоту  порве  струну,
Коли  у  гуслях  —  дух  Боянів,
Хто  димний  запах  полину
Роздавить  мороком  туманів,
Хто  чорну  витеше  труну
На  красний  Київ  наш  і  Канів?
 

Ні!  Сили  на  землі  нема
І  сили  на  землі  не  буде,
Щоб  потягти  нас  до  ярма,
Щоб  потоптати  наші  груди,
Бо  Партія  біля  керма        
Стоїть,  радянські,  вільні  люд  и  І
 

Гримить  Дніпро,  шумить  Сула,
Озвались  голосом  Карпати,
І  клич  подільського  села
В  Путивлі,  сивому  чувати.
Чи  совам  зборкати  орла?
Чи  правду  кривді  подолати?
 

О  земле  рідна!  Знаєш  ти
Свій  шлях  у  бурі,  у  негоді!
Встає  народ,  гудуть  мости,
Рокочуть  ріки  ясноводі!..
Лисиці  брешуть  на  щити,
Та  сонце  устає  —  на  Сході!
 

1941  p.

Нові твори