Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Рильський Максим :: СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР


Рильський Максим :: СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 45
Персональный ЧАТ Archic
Персональный ЧАТ Fagotist
Персональный ЧАТ GreViZ
Персональный ЧАТ Heartiness
Персональный ЧАТ In love with sunset
Персональный ЧАТ Inness911
Персональный ЧАТ Julia Opanasiuk
Персональный ЧАТ Lesyunya
Персональный ЧАТ Molfar 91
Персональный ЧАТ Ms Summer
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Salty Wind
Персональный ЧАТ Ursa minor
Персональный ЧАТ Va
Персональный ЧАТ Zazemlena
Персональный ЧАТ Інтроверт
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Алина Гай
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Богдан Ант
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валерія Грі
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Вячеслав Светлов
Персональный ЧАТ Данило-Київський
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Лідо
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Людмила Лайтер
Персональный ЧАТ Мазур Наталя
Персональный ЧАТ Маленька лялька
Персональный ЧАТ Марат Єсенський
Персональный ЧАТ Музи Августи
Персональный ЧАТ Небо Океанів
Персональный ЧАТ Світлана Моренець
Персональный ЧАТ Смола Інна
Персональный ЧАТ Т. Василько
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська
Персональный ЧАТ хмари на шпалерах

 прихованих - 4 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Рильський Максим

Прочитаний : 40417


Рильський Максим :: СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР

Творчість | Біографія | Критика

СЛОВО ПРО РІДНУ МАТІР

Благословен  той  день  і  час,
Коли  прослалась  килимами
Земля,  яку  сходив  Тара
Малими  босими  ногами,
Земля,  яку  скропив  Тарас
Дрібними  росами-сльозами.
 

Благословенна  в  болях  ран
Степів  широчина-бездонна,
Що,  як  зелений  океан,
Тече  круг  білого  Херсона,
Що  свій  дівочий  гнучий  стан
До  дніпрового  тулить  лона.
 

Благословенна  ти  в  віках,
Як  сонце  наше  благовісне,
Як  віщий  білокрилий  птах,
Печаль  і  радість  наша,  пісне,
Що  мужність  будиш  у  серцях,
Коли  над  краєм  хмара  висне.
 

Благословенні  ви,  сліди,
Не  змиті  вічності  дощами,
Мандрівника  Сковороди
З  припорошілими  саквами,
Що  до  цілющої  води
Простує,  занедбавши  храми;
 

Благословен  мечів  ясних
Огонь,  отчизни  охорона,
Іржання  коней  бойових,
Морських  походів  даль  солона,
І  «Енеїди»  владний  сміх,
Полтави  тихої  корона,
 

Гаряча  дума  Кобзаря,
Що  і  в  огні  не  спопеліє,
І  молоток  Каменяра,
І  струни  Лисенка  живії,
І  слави  золота  зоря
Круг  Заньковецької  Марії!
 

І  труд,  і  піт  благословен,
Життя  рясного  виногради,
І  при  дорозі  зелен  клен,
І  світло  мудрої  лампади,
І  майво  збратаних  знамен
Навкруг  Кремлівської  огради.
 

Благословенна  синь  озер,
І  Псло,  і  повів  рути-м'яти,
Народу  геній,  що  не  вмер,
Не  вмре  від  жодної  гармати,
У  гроні  світлому  сестер
Благословенна  наша  мати.
 

Благословенні  ви,  брати,
Що  в  сяйві  дружби  і  свободи
Йдете  до  спільної  мети,
На  ясні  зорі  й  тихі  води,
Благословен  і  славен  ти,
Російський  сміливий  народе!


Хто  може  випити  Дніпро,
Хто  властен  виплескати  море,
Хто  наше  злото-серебро
Плугами  кривди  переоре,
Хто  серця  чистого  добро
Злобою  чорною  поборе?

 
Настане  день,  настане  час  —
І  розіллється  знов  медами.
Земля,  що  освятив  Тарас
Своїми  муками-ділами,
Земля,  що  окрилив  Тарас
Громовозвукими  словами.
 

Хіба  умерти  можна  їй,
В  гарячій  захлинутись  крові,
Коли  на  справедливий  бій
Зовуть  і  дерева  в  діброві,
Коли  живе  вона  в  міцній
Сім  і  великій,  вольній,  новій?
 

Хіба  їй  можна  одцвісти,
Коли  зоря  горить  рожева,        
Коли  шумлять-дзвенять  світи
Від  рику  раненого  лева,  
Лисиці  брешуть  на  щити
І  кличе  див  поверху  древа!
 

Хто  золоту  порве  струну,
Коли  у  гуслях  —  дух  Боянів,
Хто  димний  запах  полину
Роздавить  мороком  туманів,
Хто  чорну  витеше  труну
На  красний  Київ  наш  і  Канів?
 

Ні!  Сили  на  землі  нема
І  сили  на  землі  не  буде,
Щоб  потягти  нас  до  ярма,
Щоб  потоптати  наші  груди,
Бо  Партія  біля  керма        
Стоїть,  радянські,  вільні  люд  и  І
 

Гримить  Дніпро,  шумить  Сула,
Озвались  голосом  Карпати,
І  клич  подільського  села
В  Путивлі,  сивому  чувати.
Чи  совам  зборкати  орла?
Чи  правду  кривді  подолати?
 

О  земле  рідна!  Знаєш  ти
Свій  шлях  у  бурі,  у  негоді!
Встає  народ,  гудуть  мости,
Рокочуть  ріки  ясноводі!..
Лисиці  брешуть  на  щити,
Та  сонце  устає  —  на  Сході!
 

1941  p.

Нові твори