Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сковорода Григорій :: "Всякому місту — звичай і права..."


Сковорода Григорій :: "Всякому місту — звичай і права..."
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 60
Персональный ЧАТ Boombon
Персональный ЧАТ Desert rose
Персональный ЧАТ Ellen
Персональный ЧАТ Gocman
Персональный ЧАТ Golod00x
Персональный ЧАТ Grigory
Персональный ЧАТ Julia Opanasiuk
Персональный ЧАТ Koodoo
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Miroshnik
Персональный ЧАТ STRANIERA(Кошіль Надія)
Персональный ЧАТ Sir Max
Персональный ЧАТ Sk8ter-boyy
Персональный ЧАТ Stranger knight
Персональный ЧАТ Ursa minor
Персональный ЧАТ Veselka
Персональный ЧАТ Waveage
Персональный ЧАТ Xoma subbotin
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Андрій Ключ
Персональный ЧАТ Ариец
Персональный ЧАТ Арнэ Саксуэм
Персональный ЧАТ Б.Д.
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Бойчук Роман
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Иллюзия
Персональный ЧАТ Кадет
Персональный ЧАТ Катерина Пташка
Персональный ЧАТ Квітка Надії
Персональный ЧАТ Коля Петрович
Персональный ЧАТ Леся Shmigelska
Персональный ЧАТ Мія Ротцек
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Микита Баян
Персональный ЧАТ Михайло Гончар
Персональный ЧАТ Наталка Гуржій
Персональный ЧАТ Наталя Боднарук
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Оля Бреславська
Персональный ЧАТ Пилип Сліпий
Персональный ЧАТ Рідний
Персональный ЧАТ Руслан Травкiн
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Тоору Ватанабе
Персональный ЧАТ Хлоя
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Хуго
Персональный ЧАТ Шевчук Богдана
Персональный ЧАТ Юлиус Вишес
Персональный ЧАТ Юрий Ловкий

 прихованих - 4 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Сковорода Григорій

Прочитаний : 95889


Сковорода Григорій :: "Всякому місту — звичай і права..."

Творчість | Біографія | Критика

"Всякому місту — звичай і права..."

Всякому  місту  —  звичай  і  права,
Всяка  тримає  свій  ум  голова;
Всякому  серцю  —  любов  і  тепло,
Всякеє  горло  свій  смак  віднайшло.
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.
 

Панські  Петро  для  чинів  тре  кутки,
Федір-купець  обдурити  прудкий,
Той  зводить  дім  свій  на  модний  манір,
Інший  гендлює,  візьми  перевір!
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.
 

Той  безперервно  стягає  поля,
Сей  іноземних  заводить  телят.
Ті  на  ловецтво  готують  собак,
В  сих  дім,  як  вулик,  гуде  від  гуляк.
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.
 

Ладить  юриста  на  смак  свій  права,
З  диспутів  учню  тріщить  голова,
Тих  непокоїть  Венерин  амур  *,
Всяхому  голову  крутить  свій  дур.
В  мене  ж  турботи  тільки  одні,
Як  з  ясним  розумом  вмерти  мені.
 

Знаю,  що  смерть  —  як  коса  замашна,
Навіть  царя  не  обійде  вона.
Байдуже  смерті,  мужик  то  чи  цар,—
Все  пожере,  як  солому  пожар.
Хто  ж  бо  зневажить  страшну  її  сталь?
Той,  в  кого  совість,  як  чистий  кришталь...
 

Всякому  городу  нрав  и  права;
Всяка  имеет  свой  ум  голова;
Всякому  сердцу  своя  есть  любовь,
Всякому  горлу  свой  есть  вкус  каков,
А  мне  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.
 

Петр  для  чинов  углы  панскіи  трет,
Федька-купец  при  аршине,  все  лжет.
Тот  строит  дом  свой  на  новый  манер,
Тот  все  в  процентах,  пожалуй,  поверь!
А  мне  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.
 

Тот  непрестанно  стягает  грунта,
Сей  иностранны  заводит  скота.
Те  формируют  на  ловлю  собак,
Сих  шумит  дом  от  гостей,  как  кабак,—
А  мне.  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.
 

Строит  на  свой  тон  юриста  права,
С  диспут  студенту  трещит  голова.
Тех  безпокоит  Венерин  амур,
Всякому  голову  мучит  свой  дур,—
А  мне.  одна  только  в  свете  дума,
Как  бы  умерти  мне  не  без  ума.
 

Смерте  страшна,  замашная  косо!
Ты  не  щадиш  и  царских  волосов,
Ты  не  глядиш,  где  мужик,  а  где  царь,—
Все  жереш  так,  как  солому  пожар.
Кто  ж  на  ея  плюет  острую  сталь?
Тот,  чія  совесть,  как  чистый  хрусталь...

Нові твори