Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сковорода Григорій :: "Всякому місту — звичай і права..."


Сковорода Григорій :: "Всякому місту — звичай і права..."
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 56
Персональный ЧАТ Artist2012
Персональный ЧАТ Bard of pain
Персональный ЧАТ Biryuza
Персональный ЧАТ Desert rose
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ Marta_kraus
Персональный ЧАТ Merlinda
Персональный ЧАТ RM
Персональный ЧАТ Recombination22
Персональный ЧАТ Samar Obrin
Персональный ЧАТ Vergissmeinnicht
Персональный ЧАТ Yuro
Персональный ЧАТ Аліна Яковина
Персональный ЧАТ Банка меда
Персональный ЧАТ Батьківна
Персональный ЧАТ Вільна птаха - Freebird
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валерій Яковчук
Персональный ЧАТ Валерія Грі
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Володимир Скиба
Персональный ЧАТ Галич Елена
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Зоя Журавка
Персональный ЧАТ Квіточка)
Персональный ЧАТ Кейтлин
Персональный ЧАТ Команданте Че
Персональный ЧАТ Леся Shmigelska
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Мінлива.
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Марьяна Глодан
Персональный ЧАТ Мирика
Персональный ЧАТ Наталка Гуржій
Персональный ЧАТ Наталя Боднарук
Персональный ЧАТ Ниро Вульф
Персональный ЧАТ Оксана Квитка
Персональный ЧАТ Олівець
Персональный ЧАТ Олекса Терен
Персональный ЧАТ Паперова Думка
Персональный ЧАТ Сідий
Персональный ЧАТ СвітанОk
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Таня Кириленко
Персональный ЧАТ Тихий крик
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ Шон Маклех
Персональный ЧАТ Юлия Гармаш

 прихованих - 7 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Сковорода Григорій

Прочитаний : 72850


Сковорода Григорій :: "Всякому місту — звичай і права..."

Творчість | Біографія | Критика

"Всякому місту — звичай і права..."

Всякому  місту  —  звичай  і  права,
Всяка  тримає  свій  ум  голова;
Всякому  серцю  —  любов  і  тепло,
Всякеє  горло  свій  смак  віднайшло.
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.
 

Панські  Петро  для  чинів  тре  кутки,
Федір-купець  обдурити  прудкий,
Той  зводить  дім  свій  на  модний  манір,
Інший  гендлює,  візьми  перевір!
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.
 

Той  безперервно  стягає  поля,
Сей  іноземних  заводить  телят.
Ті  на  ловецтво  готують  собак,
В  сих  дім,  як  вулик,  гуде  від  гуляк.
Я  ж  у  полоні  нав'язливих  дум:
Лише  одне  непокоїть  мій  ум.
 

Ладить  юриста  на  смак  свій  права,
З  диспутів  учню  тріщить  голова,
Тих  непокоїть  Венерин  амур  *,
Всяхому  голову  крутить  свій  дур.
В  мене  ж  турботи  тільки  одні,
Як  з  ясним  розумом  вмерти  мені.
 

Знаю,  що  смерть  —  як  коса  замашна,
Навіть  царя  не  обійде  вона.
Байдуже  смерті,  мужик  то  чи  цар,—
Все  пожере,  як  солому  пожар.
Хто  ж  бо  зневажить  страшну  її  сталь?
Той,  в  кого  совість,  як  чистий  кришталь...
 

Всякому  городу  нрав  и  права;
Всяка  имеет  свой  ум  голова;
Всякому  сердцу  своя  есть  любовь,
Всякому  горлу  свой  есть  вкус  каков,
А  мне  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.
 

Петр  для  чинов  углы  панскіи  трет,
Федька-купец  при  аршине,  все  лжет.
Тот  строит  дом  свой  на  новый  манер,
Тот  все  в  процентах,  пожалуй,  поверь!
А  мне  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.
 

Тот  непрестанно  стягает  грунта,
Сей  иностранны  заводит  скота.
Те  формируют  на  ловлю  собак,
Сих  шумит  дом  от  гостей,  как  кабак,—
А  мне.  одна  только  в  свете  дума,
А  мне  одно  только  не  идет  с  ума.
 

Строит  на  свой  тон  юриста  права,
С  диспут  студенту  трещит  голова.
Тех  безпокоит  Венерин  амур,
Всякому  голову  мучит  свой  дур,—
А  мне.  одна  только  в  свете  дума,
Как  бы  умерти  мне  не  без  ума.
 

Смерте  страшна,  замашная  косо!
Ты  не  щадиш  и  царских  волосов,
Ты  не  глядиш,  где  мужик,  а  где  царь,—
Все  жереш  так,  как  солому  пожар.
Кто  ж  на  ея  плюет  острую  сталь?
Тот,  чія  совесть,  как  чистый  хрусталь...

Нові твори