Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Костенко Ліна :: УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО


Костенко Ліна :: УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 45
Персональный ЧАТ Archic
Персональный ЧАТ Fagotist
Персональный ЧАТ GreViZ
Персональный ЧАТ Heartiness
Персональный ЧАТ In love with sunset
Персональный ЧАТ Inness911
Персональный ЧАТ Julia Opanasiuk
Персональный ЧАТ Lesyunya
Персональный ЧАТ Molfar 91
Персональный ЧАТ Ms Summer
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Salty Wind
Персональный ЧАТ Ursa minor
Персональный ЧАТ Va
Персональный ЧАТ Zazemlena
Персональный ЧАТ Інтроверт
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Алина Гай
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Богдан Ант
Персональный ЧАТ Богданочка
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валерія Грі
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Вячеслав Светлов
Персональный ЧАТ Данило-Київський
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Лідо
Персональный ЧАТ Лия***
Персональный ЧАТ Людмила Лайтер
Персональный ЧАТ Мазур Наталя
Персональный ЧАТ Маленька лялька
Персональный ЧАТ Марат Єсенський
Персональный ЧАТ Музи Августи
Персональный ЧАТ Небо Океанів
Персональный ЧАТ Світлана Моренець
Персональный ЧАТ Смола Інна
Персональный ЧАТ Т. Василько
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська
Персональный ЧАТ хмари на шпалерах

 прихованих - 4 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Костенко Ліна

Прочитаний : 40424


Костенко Ліна :: УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО

Творчість | Біографія | Критика

УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО

Над  шляхом,  при  долині,  біля  старого  граба,  
де  біла-біла  хатка  стоїть  на  самоті,  
живе  там  дід  та  баба,  і  курочка  в  них  ряба,  
вона,  мабуть,  несе  їм  яєчка  золоті.  

Там  повен  двір  любистку,  цвітуть  такі  жоржини,  
і  вишні  чорноокі  стоять  до  холодів.  
Хитаються  патлашки  уздовж  всії  стежини,  
і  стомлений  лелека  спускається  на  хлів.  

Чиєсь  дитя  приходить,  беруть  його  на  руки.  
А  потім  довго-довго  на  призьбі  ще  сидять.  
Я  знаю,  дід  та  баба  -  це  коли  є  онуки,  
а  в  них  сусідські  діти  шовковицю  їдять.  

Дорога  і  дорога  лежить  за  гарбузами.  
І  хтось  до  когось  їде  тим  шляхом  золотим.  
Остання  в  світі  казка  сидить  під  образами.  
Навшпиньки  виглядають  жоржини  через  тин…  

Джерело:  Бібліотека  Української  поезії.

Нові твори