Прочитаний : 180
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПОСЕСТРІ
З.Л.
Де ви: сокирки, сторчики, півники,
Поховалися від нас?
Вже не гомонять бурі гори, мов кобзи,
Потоки не стрибають по лупакових цимбалах.
Вітер лестився до нас, як вовчур.
Ми гнали його від себе, а він пручався.
Як пручається Черемош під Сокільським,
Або вдолині за лукавим Ґреджином.
Скажи, сестричко, коли знов
Підемо збирати малини на Чугу,
І коли постель намхіть запашну
Крислатий волоський горіх на дідівськім подвір'ї?
|
|