Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 49
Персональный ЧАТ *Марічка*
Персональный ЧАТ Davud
Персональный ЧАТ Dingo Барський
Персональный ЧАТ Fenola
Персональный ЧАТ NNNP
Персональный ЧАТ Natalux
Персональный ЧАТ Nitka6
Персональный ЧАТ Owl silence
Персональный ЧАТ Webber
Персональный ЧАТ Іванна Шкромида
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Інфант
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Андрій Конопко
Персональный ЧАТ Анна Кириленко
Персональный ЧАТ Віктор Хадсон
Персональный ЧАТ Віктор Шупер
Персональный ЧАТ Валентин Терлецький
Персональный ЧАТ Виктория Р
Персональный ЧАТ Ганна Івахнюк
Персональный ЧАТ Женя Местный
Персональный ЧАТ К. Простонеба
Персональный ЧАТ Команданте Че
Персональный ЧАТ Лань.
Персональный ЧАТ Моро
Персональный ЧАТ Наталка Гуржій
Персональный ЧАТ Олексій Тичко
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ Твоя насолода
Персональный ЧАТ Тетяна Акименко
Персональный ЧАТ Тетяна Ященко
Персональный ЧАТ Юлія Кириленко
Персональный ЧАТ Яна Бім
Персональный ЧАТ Яргункин

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Maryla Wolska

Прочитаний : 117


Творчість | Біографія | Критика

[Niewiadomą odtworzył ...]

Niewiadomą  odtworzył  panią  mistrz  nieznany.
Z  wieków  głębi,  z  otoka  rzeźbionych  obramień
Twarz  niewieścia  majaczy  w  tle,  jak  drogi  kamień  –  
Umarłego  malarza  sen  o  zapomnianej.
 
Niby  słońca  mierzchnący  blask  na  skroń  jej  sieje
Złotą  barwę  dni  złotych  dawności  patyna  –  
Tej  –  co  sama  dziś  siebie  już  nie  przypomina.
Mgłą  się  perły,  wenecki  aksamit  modrzeje...
 
Nienazwana,  znikniona...  Prochów  jej  atomu
Nie  odpytać  po  grobach,  nie  znanych  nikomu.
Któż  by  szukał  w  pamięci  niesłyszanej  pieśni?
 
Jeno  usta  przyśnionej  na  mistrzowskim  płótnie
Śmieją  się  na  pół  chytrze,  a  na  poły  smutnie  –  
Bo  któż  wie,  czy  ją  kiedy  znali  jej  współcześni?


Нові твори