Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні студії | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 41
Персональный ЧАТ *Уляна Квітка*
Персональный ЧАТ Cвітлана Алістратова
Персональный ЧАТ Flexis
Персональный ЧАТ Lesi4ka0104
Персональный ЧАТ Lik Dionis
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Systematic Age
Персональный ЧАТ Vlarin
Персональный ЧАТ Zang
Персональный ЧАТ Івашина В.І. 2
Персональный ЧАТ Алика Лем
Персональный ЧАТ Андрій Люпин
Персональный ЧАТ Аркадьевич
Персональный ЧАТ ВікаВишнюк
Персональный ЧАТ Віктор Северин
Персональный ЧАТ Віктор Шупер
Персональный ЧАТ Ведомая любовью
Персональный ЧАТ Д З В О Н А Р
Персональный ЧАТ Деймон Парслі
Персональный ЧАТ Денис Пасенко
Персональный ЧАТ Кавова пані
Персональный ЧАТ Маня Папироскина
Персональный ЧАТ Маркіяна Рай
Персональный ЧАТ Мартинюк Надвірнянський
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Ніна Третяк
Персональный ЧАТ НАДЕЖДА М.
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Підгірний Володимир
Персональный ЧАТ ПВО
Персональный ЧАТ Психоз
Персональный ЧАТ Спеція
Персональный ЧАТ Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)

 прихованих - 8 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Maryla Wolska

Прочитаний : 117


Творчість | Біографія | Критика

[Niewiadomą odtworzył ...]

Niewiadomą  odtworzył  panią  mistrz  nieznany.
Z  wieków  głębi,  z  otoka  rzeźbionych  obramień
Twarz  niewieścia  majaczy  w  tle,  jak  drogi  kamień  –  
Umarłego  malarza  sen  o  zapomnianej.
 
Niby  słońca  mierzchnący  blask  na  skroń  jej  sieje
Złotą  barwę  dni  złotych  dawności  patyna  –  
Tej  –  co  sama  dziś  siebie  już  nie  przypomina.
Mgłą  się  perły,  wenecki  aksamit  modrzeje...
 
Nienazwana,  znikniona...  Prochów  jej  atomu
Nie  odpytać  po  grobach,  nie  znanych  nikomu.
Któż  by  szukał  w  pamięci  niesłyszanej  pieśni?
 
Jeno  usta  przyśnionej  na  mistrzowskim  płótnie
Śmieją  się  na  pół  chytrze,  a  na  poły  smutnie  –  
Bo  któż  wie,  czy  ją  kiedy  znali  jej  współcześni?


Нові твори