Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 8
Пошук

Перевірка розміру




Андрусяк Іван

Прочитаний : 563


Творчість | Біографія | Критика

ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ

1.  

він  нині  не  побачить  паркана  
він  мусить  вуха  воском  затуляти  
іде  вода  у  гості  до  теляти  
така  сама  як  небо  та  сумна  

теля  не  хоче  пити  бо  теля  
ще  не  кохалось  бо  воно  невинне  
сп’яніле  поміж  запахів  і  звивин  
воно  блукає  мозком  коваля  

тож  ланцюга  коваль  не  докує  
до  паркана  не  зможе  присилити  
ані  теля  ані  життя  своє  

в  куфайку  як  у  мозок  заповитий  
він  буде  жити  навіть  буде  жити  
та  вже  йому  вода  вухами  б’є  

2.  

я  буду  помирати  восени  
коли  розчервонілий  капельмейстер  
не  кобуру  одягне  а  капейстру  
і  сплющений  оркестр  кріпосний  

затягне  одержимо  білу  фугу  
і  опаде  звиваючись  на  дно  
і  доки  кавалерам  все  одно  
танцюють  дами  по  блідому  кругу  

як  по  блідому  ложу  бо  поблід  
зеленочолий  стриманий  апостол  
бо  догорає  свічка  як  болід  

бо  біля  скроні  зупинився  постріл  
застигла  постіль  і  застиг  компостер  
а  хто  мене  везтиме  в  новий  світ  

3.  

це  синтаксис  обвуглених  печер  
тут  диким  медом  пахнуть  печериці  
до  цинамону  миґдалю  кориці  
торкаюсь  не  губами  а  плечем  

тут  в  попільниці  сірий  пес  дріма  
як  дим  недопаленої  цигарки  
тут  на  пательні  догорають  шкварки  
неначе  зорі  але  це  дарма  

це  через  кому  а  рудий  лінгвіст  
двокрапку  на  фарватері  виводить  
і  знову  м’ясо  плісніє  бо  піст  

і  знов  на  антикварному  комоді  
чортнадцять  літ  мугичуть  акафіст  
тасуючись  як  карти  у  колоді  

4.  

а  зрештою  чи  слухай  чи  конай  
чи  ручкайся  як  тать  із  парканами  
тобі  вже  не  намариться  фундамент  
а  тільки  жовтий  висохлий  курай  

і  ти  поставиш  чайник  на  плиту  
і  висиплеш  посічену  заварку  
а  зрештою  ні  холодно  ні  жарко  
то  нащо  ти  благаєш  порятуй  

вода  до  горла  камінь  принесе  
вода  загатить  каменем  ворота  
до  білого  притулку  медресе  

і  будуть  гланди  судорожно  потай  
той  камінь  розтираючи  на  поташ  
надіятись  що  це  іще  не  все  



Нові твори