Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 35
Персональный ЧАТ Blackberry_poems
Персональный ЧАТ Dovgiy
Персональный ЧАТ Hazef
Персональный ЧАТ Melasskayak
Персональный ЧАТ Redivivus et ultor
Персональный ЧАТ TinaPohor
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Vektor
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Анно Доміні
Персональный ЧАТ Аркадьевич
Персональный ЧАТ Георгий Данко
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Каминский ДА
Персональный ЧАТ Кароліна Дар
Персональный ЧАТ Катерина Собова
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Марк Думич
Персональный ЧАТ Мила Машнова
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Полісянка
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Тамара Шкіндер
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Ю-Ра

Пошук


Перевірка розміру




Третьяков Роберт

Прочитаний : 298


Творчість | Біографія | Критика

КРАПЛИНА

У  час,  коли  сльота  зимова  
В  житті  на  мене  наліта,  
Чи  прокрадається  у  слово  
Зневіра,  смуток,  гіркота,  
Чи  хмари  застилають  небо,  
Чи  в  серці  виростає  зло,  
Тоді  я  згадую  про  тебе,  
Моє  село.  
Безмежний  степ  та  осокори,  
Та  розшум  встиглих  колось...  
Мені  в  дитинстві  бачить  море  
В  своїх  краях  не  довелось.  
Коли  ж  в  село  води  морської  
Привіз  в  баклазі  наш  земляк  –  
Вона  здалась  тоді  гіркою  
І  неприємною  на  смак.  
З  тих  пір  ще  більше  стало  вабить  
Мене  джерельце  говірке,  
А  море,  уявляв  я:  мабуть.  
Лише  солоне  і  гірке.  
Пізніш  збагнув:  щоб  море  знати,  
Замало  краплі,  далебі.  
У  нього  інші  є  ознаки  –  
Його  роздолля  і  глибінь,  
Долини  і  хребти  хвилясті,  
Прозорі  далі.  Наче  скло,  
І  обрії,  відкриті  навстіж,  
Щоб  сонце  сходити  могло.  
А  іноді,  коли  похмирі  
Повзуть  тумани  із  яруг,  -  
У  нього  є  шторми  та  бурі,  
Які  гартують  волю  й  дух!  
Я  вірю,  мила,  в  долю  нашу.  
Та  раптом  трапиться  біда  
І  цілий  світ  мені  зав’яже  
Ота  життєва  гіркота,  -  
Я  затамую  міцно  горе  
І  не  забуду  одного:  
Як  уявляв  собі  я  море  
В  одній  лиш  крапельці  його.  


Нові твори