Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 40
Персональный ЧАТ Ali.Hn
Персональный ЧАТ Blackberry_poems
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Grotath
Персональный ЧАТ IRY_SKA
Персональный ЧАТ Magenta
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ VIRUYU
Персональный ЧАТ Іванесса
Персональный ЧАТ Алла Демчишина
Персональный ЧАТ Амелин
Персональный ЧАТ Анно Доміні
Персональный ЧАТ Аркадьевич
Персональный ЧАТ Вікторія Т.
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Василь Царинюк
Персональный ЧАТ Виктор Правденко
Персональный ЧАТ Владимир Зозуля
Персональный ЧАТ Володимир Байкалов
Персональный ЧАТ Вячеслав Рындин
Персональный ЧАТ Георгий Данко
Персональный ЧАТ Еволюція Сайту Поезії
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Лілія Левицька
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Надясемена
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Олеся Лісова
Персональный ЧАТ Полісянка
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Таня Світла
Персональный ЧАТ Фотиния
Персональный ЧАТ Шон Маклех
Персональный ЧАТ Юлія Ганненко
Персональный ЧАТ Юрій Прозрівший
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ уляна задарма

Пошук


Перевірка розміру




Третьяков Роберт

Прочитаний : 249


Творчість | Біографія | Критика

ДО НОЧІ

О,  як  давно  я  не  писав  вночі,  
Вважаючи,  що  ранок  -  то  мудріше.  
І  ранку  того  стільки  літ  ждучи,  
Я  непомітно  млявів  і  старішав.  

О  ноче,  дорога  моя  ти  ніч,  
За  що  тебе  я  ображав  так  довго?!  
Ти  спокою  свого  мені  позич,  
А  я  віддам  тобі  свою  тривогу.  

Повір  мені,  по-дружньому  повір,  
Що  тінь  твоя  -  для  мене  як  осоння...  
Щоб  хоч  на  мить  побачить  тінь  від  зір,  
Яких  було  потрібно  літ  безсоння!  

Коли  я  так  хотів  когось  любить,  
Коли  я  був  у  самоті  й  тривозі,  
О  як  мені  допомагали  жить  
Твої  гудки  далеких  паровозів!  

А  як  я  думав  про  людей  твоїх  -  
Закоханих,  робочих,  заблукалих,  
Як  я  любив  живих,  безсонних  їх  
Під  вікнами,  у  скверах,  на  вокзалах!  

Як  прислухавсь  до  їхніх  голосів,  
До  їх  розмов,  мені  не  зрозумілих,  
Як  я  хотів  озватися  до  милих,  
Почувши  їхній  тихий-тихий  спів!  

Пройти  із  ними,  ну  хоч  півпуті.  
Упасти  з  кручі,  кинутись  в  безодню...  
З  тобою,  ноче,  я  на  самоті!  
І  все  ж  таки,  їй-богу,  не  самотній!  

Коли,  стомившись,  прийду  я  додому  
й,  тебе  саму  залишивши,  засну,  
Збуди  мене,  врятуй  мене  від  сну,  
Не  пробачай  мені  зрадливу  втому.  


Нові твори