Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 40
Персональный ЧАТ Blackberry_poems
Персональный ЧАТ Hazef
Персональный ЧАТ Melasskayak
Персональный ЧАТ Redivivus et ultor
Персональный ЧАТ TinaPohor
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Vin Libert
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ А.Круп
Персональный ЧАТ Александр Шхалахов
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Анно Доміні
Персональный ЧАТ Аркадьевич
Персональный ЧАТ Володимир Мілянчук
Персональный ЧАТ Георгий Данко
Персональный ЧАТ Денис Коріюк
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Еволюція Сайту Поезії
Персональный ЧАТ Елена Фольтерн
Персональный ЧАТ Кароліна Дар
Персональный ЧАТ Катерина Собова
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Марк Думич
Персональный ЧАТ Мила Машнова
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Олександр Шевченко
Персональный ЧАТ Оленка Джигун
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Полісянка
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Тамара Шкіндер
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Ю-Ра
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська

Пошук


Перевірка розміру




Третьяков Роберт

Прочитаний : 331


Творчість | Біографія | Критика

МОВЧАННЯ

...Він  сказав  (хай  була  та  розмова  пуста),  
Що  давно  вже  поезія  в  мене  не  та,  
Що  згасає  мір  жар,  
Щось  в  собі  я  гублю,  
І  нещиро  живу,  
І  бездарно  люблю.  
Що  увесь  я  в  минулому  
Десь  заскоруз,  
Обережний  -  в  думках,  
В  почуттях  -  боягуз...  
А  іще  він  сказав  -  
Це  і  справді  страшне  -  
Що  і  ти  вже  не  любиш,  
Не  любиш  мене!  

Може,  сталося  так:  
Ні  за  що  мене  та  й  образили.  
Ой,  який  я  дивак!  
Чом  вважаю  я  так  щоразу:  
«Ні  про  що  та  й  ні  за  що  
Або  просто  в  злобі»,  -  
Мабуть,  думати  краще  
Так  самому  собі...  

А  тобі?  
Може  є  щось  приємне  в  ганьбі,  
В  тій,  що  хоче  убить?  
Не  убить?  
В  тій,  що  хоче  любить?  Розлюбить?  
Ну,  то  що  їй  тоді  на  заваді  стає,  
А  чи  власне  сумління,  чи  серце  моє,  
Що  у  щасті  тремтить,  
А  у  горі  мовчить,  

Аби  тільки  тривогу  твою  не  збудить.  
Аби  ти  не  збагнула,  як  важко  мені,  
Я  вину  приховаю  свою  у  вині.  
Буду  пити,  як  біль,  те  тверезе  вино,  
Хай  ти  думати  будеш,  що  винне  воно.  
Рятівливим  мовчанням  я  світ  зав’яжу  
І  нічого  про  нього  тобі  не  скажу...  

Ну,  а  потім  і  біль,  і  безбілля  мине,  
І  ти  знову  захочеш  збагнути  мене.  
І  якось  уночі,  вже  на  схилку  весни  
Ти  тихенько  попросиш  мене:  
-  Поясни...  
Як  же  я  поясню,  що  в  моєму  житті  
Є  людська  моя  віра,  
Є  друзі,  
І  ти,  
Що  у  серці  моєму,  як  в  сплаві  однім:  
Вийміть  щось  із  підмурку  -  
І  хилиться  дім.  

В  тім  далекім  маю,  
В  тім  душевнім  бою  
Не  зневіру,  а  віру  свою  і  твою  
Я  мовчанням,  собою  хотів  захистить...  
Як  я  можу  усе  це  тепер  пояснить?  


Нові твори