Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 37
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ Malinka
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ Nikolay Voronov
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Rekha
Персональный ЧАТ Stef80
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Андріко НЕФОРМАЛ
Персональный ЧАТ Валентина Курило
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валентина Малая
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Веселенька Дачниця
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Галина Яцків
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Ден Мун
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Донець Олександр Віталійович
Персональный ЧАТ Зоя Енеївна
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Левчишин Віктор
Персональный ЧАТ Микола Базів
Персональный ЧАТ Моряк
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ П.БЕРЕЗЕНЬ
Персональный ЧАТ Полісянка
Персональный ЧАТ Світлана Вітер
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Томаров Сергей
Персональный ЧАТ Юлія Л
Персональный ЧАТ Ярослав Ячменьов
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська
Персональный ЧАТ геометрія

Пошук


Перевірка розміру




Тельнюк Станіслав

Прочитаний : 4345


Творчість | Біографія | Критика

"Забувайте українську мову…"

Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних перевагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти інших мов, якщо це десь трапляється, а у здатності впливати на почуття людини, будити в ній хороші благородні почуття, змушуват

Хочу  я  гукнути  знову  й  знову,
Закричати,  скільки  сили  стане:
Забувайте  українську  мову,
Не  гайнуйте  часу,  громадяни!

Бо  ж  вона  теперечки  не  модна,
Бо  ж  її  тепер  ніде  не  знають,
І  її  лиш  дурні  великодні
В  селах  лиш  подекуди  вживають.

Та  й  туди  культура  пре  подібно  —
І  старе  зникає  полохливо.
І  «Кобзар»  нікому  не  потрібний,
Лиш  потрібні  «роки»  й  детективи.

Тож  тепер  давайте  усі  чисто
Здійснювать  святу  оту  ідею.
Бо  у  нас  лиш  націоналісти
Розмовляють  мовою  своєю.

Та  й  вони  забилися  в  куточки,
І  прогресу  їм  не  перешкодить.
Всі  синки  начальницькі  та  дочки
Тільки  ж  —  бач!  —  в  російські  школи  ходять.

А  чому?  —  Це  ж  ясно  навіть  курці!
І  розводить  нічого  дебати.
Бо  начальство  наше  завше  «в  курсе»  —
Знає,  що  потрібно  забувати!

Забувайте  мову,  громадяни!
Нащо  нам  вона,  спитать  посмію!
Як  же  бідолашні  росіяни
Нас  не  по-російськи  зрозуміють?!

Те,  що  зветься:  українська  мова,
Чим  у  нас  пишалися  донині,  —
Українцям  необов’язково
Знати  і  вживати  на  Вкраїні.

Тож  під  наш  усі  ставайте  прапор,
Забувайте  мовні  забобони,
Бо  ми  всі  на  даному  етапі  —
Лиш  десяток  економрайонів!..

Забувайте  українську  мову,
Забувайте  власну  мову,  люди!
Хай  це  буде  в  нас  не  примусово,
А  нехай  це  добровільно  буде!..

Ой  народ!  Немає  в  нім  зухвальства!
Він  прекрасний,  він  чудовий  сильно!
Зробить  так,    як  звелено    начальством,  —
Ну  й,  звичайно  ж,  зробить  добровільно!

Хай  Оксана  Ксенією  стане,
А  Петренко  хай  стає  Петровим...
Не  гайнуйте  часу,  громадяни,
Забувайте  українську  мову!

Скільки  нас  крокує  в  цих  колонах!
Ми  свідомі,  ми  не  примітивні!
Правда,  в  решти  тридцяти  мільйонів,
Видно,  ще  свідомість  не  на  рівні!

Їм  би  всім  уми,  як  у  Шамоти,  —
То  тоді  б  усі  сказали  дружно:
«Українська  мова?  Ми  не  против.
Только  больше  нам  ее  не  нужно!»

І  сказала  б  ця  мільйонна  маса:
«Щоб  життя  було  у  нас  казкове,
Громадяни,  не  гайнуйте  часу  —
Забувайте  українську  мову!»


1960.

Нові твори