Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру




Самійленко Володимир

Прочитаний : 1475


Творчість | Біографія | Критика

ІСТИННО РУСЬКІ ЗАСЛУГИ

Нам,  щиро-русам,  вічна  слава!
Схиліться  ж  перед  нами  всі,
Бо  через  нас  стоїть  держава
В  такій  величності  й  красі.

Хоч  погляд  є  такий  загальний,
Що  наша  Русь  сліпа  й  німа,
Зате  в  нас  лад  патріархальний
І  конституції  нема.

Хто  сміє  вимагати  школи,
Яку  народ  би  розумів?
Вона  ж  була  б  гніздом  крамоли
І  неслухняності  рабів.

Дарма,  що  в  нас  оповиває
Народи  всі  страшна  пітьма,
Зате  в  нас  розрухів  немає
І  конституції  нема.

Злочинці  ще  хотять  земельки,
Щоб  кожний  злидень  мав  ланок...  
Дурниці!  Хіба  в  заможних  з  пельки  
Дамо  ми  видерти  шматок?

Хоч  ми  шлемо  в  Сибір  голоту,
Де  всім  наділи  дасть  чума.
Зате  в  нас  менше  тут  клопоту
І  конституції  нема.

Недоторканності  статути
Хтось  хоче  занести  в  наш  край,..  
Але  ж  кого  і  чим  торкнути,
Зна  добре  кожний  поліцай.

То  річ  дрібна,  що  сліз  пролитих  
Земля  вже  наша  не  прийма,
Зате  ж  так  мало  в  нас  небитих
І  конституції  нема.

Добробут  людям,  замість  хлосту,
Могли  б  ми  дать,  та  чорта  з  два:
Ми  певні,  що  на  душу  просту  
Заможність  дуже  зле  вплива.

Хай  будуть  голі  всі  народи
В  державі  нашій,  то  дарма;
Зате  немає  в  нас  свободи
І  конституції  нема.

1911


Нові твори