Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Костенко Ліна :: БУЗИНОВИЙ ЦАР


Костенко Ліна :: БУЗИНОВИЙ ЦАР
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




Костенко Ліна

Прочитаний : 7916


Костенко Ліна :: БУЗИНОВИЙ ЦАР

Творчість | Біографія | Критика

БУЗИНОВИЙ ЦАР

У  садочку-зеленочку  
ходить  вишня  у  віночку.  
Хтось  їй  грає  на  дуду,  
подивлюся  я  піду.  

Баба  каже:  –  Не  ходи!  
Темні  поночі  сади.  
Там,  де  вітер  шарудить,  
бузиновий  цар  сидить.  
Брови  в  нього  волохаті,  
сиві  косми  пелехаті.  
Очі  різні,  брови  грізні,  
кігті  в  нього  як  залізні,  
руки  в  нього  хапуни  –  
так  і  схопить  з  бузини!  

Я  кажу  їй:  –  Бабо,  ні!  
Очі  в  нього  не  страшні.  
На  пеньочку,  як  на  троні,  
він  сидить  собі  в  короні.  
Грає  в  дудку-джоломію,  
я  заграв  би,  та  не  вмію.  
А  навколо  ходять  в  танці  
квіти  –  всі  його  підданці.  
Є  оркестри  духові,  
равлик-павлик  у  траві.  
Є  у  нього  для  настрашки  
славне  воїнство  –  мурашки.  
Три  царівни  бузинові  
мають  кожна  по  обнові.  
Невсипущі  павуки  
тчуть  серпанки  і  шовки.  
На  царевій  опанчі  
зорі  світяться  вночі.  
Він  сидить  у  бузині,  
усміхається  мені!  


Нові твори