Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 57
Персональный ЧАТ Badan
Персональный ЧАТ Cavingo
Персональный ЧАТ Eva Brown
Персональный ЧАТ Koshins
Персональный ЧАТ Miтрій Лі Хой
Персональный ЧАТ Olta.n
Персональный ЧАТ Oltok
Персональный ЧАТ Podolyanyn
Персональный ЧАТ Systematic Age
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Арт
Персональный ЧАТ В.А.М.
Персональный ЧАТ Весна Туманова
Персональный ЧАТ Володимир Присяжнюк
Персональный ЧАТ ГАЛИНА КОРИЗМА
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Гриндула Тетяна
Персональный ЧАТ Дарія Типчук
Персональный ЧАТ Дніпрянка
Персональный ЧАТ Долинська Людмила
Персональный ЧАТ ДрожеННікова
Персональный ЧАТ Женя Смайл
Персональный ЧАТ Зоя Енеївна
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Ліна Ланська
Персональный ЧАТ Мар`яна Ц
Персональный ЧАТ Марина Бойківчанка
Персональный ЧАТ Ніка Той
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ ОднаДумка
Персональный ЧАТ Олег М.
Персональный ЧАТ Олександр Жилко
Персональный ЧАТ Ромашка1515
Персональный ЧАТ Семён Кацыв
Персональный ЧАТ Сильчук Назар
Персональный ЧАТ Словян
Персональный ЧАТ Східний
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Янош Бусел
Персональный ЧАТ Яся Сингаєвська
Персональный ЧАТ залюблена у світ
Персональный ЧАТ неOSTанній
Персональный ЧАТ посполитий
Персональный ЧАТ яся

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Антонич Богдан-Ігор

Прочитаний : 850


Творчість | Біографія | Критика

З ЗЕЛЕНИХ ДУМОК ОДНОГО ЛИСА

Я  не  людина,  я  рослина,  
а  часом  я  мале  листя,  
Співало  дванадцять  дівчаток:  ой,  стелися,  хрещатий  барвінку,  
і  сонце  в  ріці  веретеном  зеленим  крутилось…  

Написана  єдина  істина:  рости!.  

Хвала  усьому,  що  росте,  
хвала  усьому,  що  існує!  

Живу,  терплю  й  умру,  як  всі  звірята.  

Звірята  й  зорі,  люди  і  рослини  —  
у  всіх  одна  праматір,  
природа  вічна,  невичерпна  і  невтомна,  
хоч  час  крилатий  з  вітром  лине…  

Шумить,  мов  мушля,  море,  —  дзбан  холодного  напою,  
земля,  мов  мамут,  зелені  трави  в  сонці  гріє  й  їжиться  лісами.  
І  сонце,  що  його  він  розчавив  ногою,  
тепер  лежить  на  нім,  мов  намогильний  камінь.  

У  черепі  моїм  пошлюбне  ложе  двох  гадюк…  
Невже  ж?  Невже,  кохана,  нам  не  вічно  жити?  
І  де  межа  життя  проходить  в  попіл  смерті?  
Лежить  на  марах  ночі  день  минулий…  

І  ця  балада  так  зродилась,  як  усміх  місяця  кривавий.  

І  риби  з  моря  моляться  до  риб  із  зодіаків.  

Ой,  залюбились  в  твоїй  дівчині  
і  вітер  юний  і  зорі  сині.  
Вітер  не  віє,  зорі  не  сяють,  
твою  дівчину  палко  кохають.  

Вдивляючись  в  уста,  як  кличуть,  
в  розсміяних  очей  огні,  
різьблять  у  пам’яті  обличчя,  
щоб  перелить  його  в  пісні.  

Таємні  тіні  —  квіти  ночі,  
це  душі  білених  дерев,  
до  місяця  летіти  хочуть,  
та  вітер  їх  не  забере.  

Молитва  ранку  до  останніх  зір…  

Коріння  тиші,  врослі  в  глину  ночі…  

П’ять  крил  зорі  і  змислів  п’ять  у  людськім  тілі,  
і  ліжко  —  човен  мрій,  трагедій,  сподівання.  

…І  крейдою  зорі  накреслить  білий  знак  на  карті  долі.  
І  вечір  молитовно  склав  долоні  зір…  
Із  квіту,  мов  слимак  із  мушлі,  виповзає  запах…  

Киплять  сади  під  снігом  квіття.  
Коса  дороги  в  куряві  розплетена  лежить.  

І  ніч  підкови  зір  в  долонях  казки  губить.  

В  лісній  абетці  дивні  букви,  
наприклад,  жолудь  значить:  у.  
У  діалекті  дятлів  стукіт  
передає  фонему  цю.  

О  смутку  молодий,  о  радосте  струнка!  

Сестра  Антонича  —  лисиця…  

До  Тебе,  Батьківщино  —  земле  вічна,  
ведуть  усі  стежки  й  усі  дороги.  



Нові твори