Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::



UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 37
Персональный ЧАТ Enola
Персональный ЧАТ Hauch
Персональный ЧАТ Nimfa
Персональный ЧАТ Valeo
Персональный ЧАТ Valery Bor
Персональный ЧАТ Vicus_ficus
Персональный ЧАТ {hbcnz
Персональный ЧАТ Вікторія Мерисабель.
Персональный ЧАТ Віталій Назарук
Персональный ЧАТ Василь Надвірнянський
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Касьян Благоєв
Персональный ЧАТ Круглов Роман
Персональный ЧАТ Лепесток
Персональный ЧАТ Маленька поетеса
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Микола Карпець))
Персональный ЧАТ Мировий
Персональный ЧАТ Мирослав Вересюк
Персональный ЧАТ Музи Августи
Персональный ЧАТ Ніла Волкова
Персональный ЧАТ Настасія
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Олександр Кобиляков
Персональный ЧАТ Павло Пилипюк
Персональный ЧАТ Пригорницький Віталій
Персональный ЧАТ Процак Наталя
Персональный ЧАТ Роман Селіверстов
Персональный ЧАТ Танічка...
Персональный ЧАТ Той,що воює з вітряками
Персональный ЧАТ залюблена у світ

 прихованих - 4 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Вінграновський Микола

Прочитаний : 1476


Творчість | Біографія | Критика

"На Псло, на Ворсклу, на Сулу..."

І
На  Псло,  на  Ворсклу,  на  Сулу,
На  юні  води  непочаті
Ліг  золотий  осінній  сум,
Поліг  багрець  у  тихім  святі
На  Псло,  на  Ворсклу,  на  Сулу.

Притихли  далі  охололі,
І  висвист  птичого  крила  
Затих  над  хвилею  і  в  полі,
І  небо  падає  поволі
В  холодній  краплі  із  весла.

Я  хочу  розказати  вам
Про  наші  ріки  невеликі,
Я  хочу  показати  вам
Предтечі  наші...  Щоб  вовіки
Світилось  голубе  ім'я
У  нашім  домі  і  дорозі.
Щоб  в  їхній  голубій  тривозі
Тривога  ваша  і  моя
Була  присутня  нощеденно,
Бо  невідмінна  і  священна
Нам  сестер  голубих  сім'я.

ІІ
Древлянський  Тетереве  наш!
Як  сон  суворий  темно-русий,
Як  мед  із  половецьких  чаш,
Свої  важкі  ти  води  рушиш.

Княгині  Ольги  слава  гнівна,
І  Святослава  меч  гіркий,
Язичеського  повен  гімну,
Ти  вперся  лобом  у  віки,

І  зором  воїна  і  мужа
Ти  бережеш  Дажбога  лик.
І  так  живеш  ти.  Так  ти  служиш.
І  твій  язичеський  язик
Нам  дорогий  в  ракетнім  світі.
І  твої  води  непролиті  -
Священні  води  в  грішний  вік.

ІІІ
Під  темними  вітрилами  ночей
Сюди,  сюди,  на  ці  шовкові  води,
На  синій  звук  любові  і  свободи,
На  синю  Рось,  що  в  снах  моїх  тече.

Сюди,  на  Рось,  не  ближче  і  не  далі,
На  центр  серця  в  плинучих  літах...
Мені  і  досі  тут  любов  моя  в  печалі,
І  карі  очі  в  золотих  сльозах.

Минає  все  у  плині  дорогому...
Під  синіми  вітрилами  ночей
Вона  тече  старому  і  малому,
На  все  життя  єдина  Рось  тече.

ІV
Ця  річка  не  жива.  Ця  річка  не  живе.
Вона  осліплена,  оскіплена  навіки.
Її  бояться  і  моря,  і  ріки,
Бо  річка  ця  -  погибель  їх  пливе.

Народжена  для  нас,  вона  убита  нами.
Від  Либеді  лишилось  лиш  ім'я.
І  з  піднятими  в  смерть  свою  руками
Вона  іде  сама  вже  не    своя.

V
І  мова  нашої  води
У  мові  вод  усепланетних
Не  є  глагол  сльози  й  біди,
То  мова  є  глибин  відвертих.

Ми  знаєм  крики  наших  вод,
Коли  вони  горіли  кров'ю.
Ті  крики  в  нас.  Бо  ми  -  народ.
І  води  наші  -  кров  з  любов'ю!

Течіть,  народи  многозикі,
Поміж  пустель,  степів,  дібров,
І  з  нами  наші,  наші  ріки  -
Надія,  віра  і  любов.

1967

Нові твори