Прочитаний :  159
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Не людину морили в сипучих пісках..."
Не людину морилив сипучих пісках -
Дух народний вбивали великодержавні сатрапи,
Щоб казармою, карцером дух той протхнув у військах,
Щоб знікчемнів, не рвався у небо, як прапор.
"Не писати" - немає жорстокіших кар,
Коли серце кипить, вибухає словами...
І живущий вогонь непокірний бунтар
В тих ночах пронесе під сумними бровами.
Наче пні, потрухлявіли, стліли царі...
А поетове серце гоирть, мерехтить з тої ночі -
Хай спливають віки...
До Шевченкової зорі
Будуть враз пломеніти допитливі очі.
1977 р.
|
|
