Прочитаний :  280
|
Творчість |
Біографія |
Критика
НІЦЦА
Олені Косарик
1. Ніцца ввечері
Хвиль безбережних голуба принада, -
Так ось вона, славетна Ніцца та!..
Спалахує Англійська променада
Над морем, як підкова золота...
Підкова! Зберегли повір'я люди:
Той, хто підкову знайде на путі, -
Щасливий, кажуть, все життя вже буде,
Не відатиме горя у житті!..
Сіяє Ніцца - золота підкова
На середземноморських берегах.
Здаля - приваблива і загадкова,
Зблизька - фальшивий блиск в її вогнях.
Розкішна Ніцца, пишна і красива!
Ці пальми, що підсвічені вночі,
Вітрини ці,
Кафе,
І сяйва злива,
За столиками - пані й паничі...
Під шепіт моря чи розмову тиху...
Ти знайдеш все тут, ненажерна плоть:
Смокчи коктейль, цілуй красунь на втіху...
Сум, як горіх, тут можеш розколоть!
Істерика реклам... І хвиля п'янко,
Мов кіт-воркіт, дрімотно муркотить...
І виє джаз, трясе, як лихоманка,
Трясе, не затихаючи й на мить.
Концерти, казино... Вся ніч - в розвазі!
Як віяла - пожовклі пальми в млі...
Тут богу втіхи моляться в екстазі
Мільярдами хрещені королі!
Вони знайшли цю золоту підкову!
Пале Негреско в райдузі вогнів...
Пляж персональний!.. Ну, а вранці - знову
У Монте-Карло...
Біль пече і гнів,
Як бачу отакого мільярдера
На "кадилаку"... Поруч - крик очей
Голодного, що онде біля скверу
Газети продає...
На хліб ачей!
З Англійської цієї променади -
Під горами, з підстрижених терас -
Я бачу мертві лози винограду,
Оливкові гаї... Мороз якраз
Побив зимою їх у всім Провансі...
Чи виживе цю зиму селянин?..
В Пале Негреско -
Музика і танці,
На променаді - шерхлий шурх машин...
Що мільярдерам до біди народу?
Вони знайшли підкову золоту,
Вони щасливі з роду і до роду,
Для них - і джази, і сади в цвіту!
Ні, до життя такого я не звикну...
Вікно в готелі зачинив своє...
Як вітер, джаз вривається і в вікна,
Тривожить серце,
Спати не дає...
2. Ніцца вранці
Сонячна Ніцца, далі прозорі,
Хвиль голубий прибій...
У Середземнім гойдаюсь морі,
Як в гойдалці голубій.
Може, хоч море зніме утому...
Що це там на воді?
Водний велосипед! І на ньому -
Буржуйчики молоді...
Ніцца уранці тиха і млява,
Спить вона до обід...
Сонце у морі рибкою плава,
Ген - золотий її слід!
З берега кинув рибалка хрипко
Вудку. Звисла рука...
Кожного дня золоту він рибку,
Кажуть, з води виклика.
Хоче просити у неї щастя...
Друже, часи не ті!
Рибку піймать золоту не вдасться -
В казці вона, не в житті...
Очі в рибалки сумно-суворі,
З вудкою стій,
Дубій...
Сонячна Ніцца, далі прозорі
І хвиль голубий прибій...
3. Ніцца в дощ
В дощ Середземне море бурхливе,
Хиляться пальми,
Гнуться оливи,
Чайки над морем - розхитано ж глиб -
Спритно полюють на риб...
Вкуталась Ніцца в хмари, як в світер.
Вітер гуляє,
Злива і вітер!..
В Ніцці у час отакий не були ви?
Значить, не знать вам, як плачуть оливи!
Вбиті морозом, пожовклі сьогодні,
Плачуть оливи...
Це - сльози народні!
Плачуть оливи... Та що це я, справді?
Ніццо! В тобі ж народивсь Гарібальді!
Ось його домик. Табличка сія:
Вулиця носить це славне ім'я!
Пам'ятник тут Гарібальді стоїть...
Сонце пробилось.
Всміхнулась блакить...
Ніццо, свого Гарібальді люби!..
Сіли у ноги йому голуби...
Ніцца - це місто троянд. Двічі в рік
Квітнуть троянди тут.
Гай із оливок, що зжовк на морозі, -
Знову розквітне!
Весна вже в дорозі!
Квіти - квітуйте,
Рибалки - рибальте!
Ніццо, нового роди Гарібальді!
Ніцца, 1956
|
|
