ЛІТО ДЗВЕНИТЬ, ЯК ЗОЛОТА МОНЕТА
Літо дзвенить, як золота монета
З нив, сипле у жмені стигле зерно.
Співає нам допівночі сонети
Наливає з вишень в бокали вино.
В короні сонце цілує красень день
Милується раєм над ланами.
Замріявся явір від солов'я пісень
Зорить ,де цвіте липа за гаями.
Вечір насіяв в небі зір ,як квіток
Голубці блиск алмазу разить очі.
Вдихає блаженство цвіту пелюсток
І слухає Всесвіт -зоряні ночі.
А глибока ніч ,як небо безкрає!
Красень місяць заглядає крізь фіранку.
Немов скрипаль взяв в руки скрипку грає
І боготворяє нічку циганку.
Голубці самотній неспиться зітхає
Дивиться на зорепад ясні зорі.
Прийшов казкар і колискову співає
Малює казкові сни кольорові.
Відлунює в зорях пречисте небо
Мелодійна ліра з високих октав.
Насіяла зір на щастя для мене
Білих -білих ромашок поміж трав.
М.Чайківчанка.