*****
Як я поезію творю,
Немовби у вогні горю,
Вогні натхнення без кінця,
Що будить у мені митця,
Ворушить думи й почуття,
Аби втілити їх в життя,
Його відчути повноту –
Солодку втіху й гіркоту,
Збагнути світу й власну суть,
Щоб правильну знайшов я путь,
Щоб гідний віднайшов я шлях
В своїх думках і почуттях,
Куди мені потрібно йти,
Щоб я дійшов до висоти
Своїх і прагнень, і стремлінь,
І знань, і навичок, і вмінь,
Щоб не боявсь я й не ховавсь,
А самореалізувавсь;
А також іншим допоміг,
Щоб кожен у житті все ж зміг
Супроти моря перешкод:
Невдач, знесилля і знегод,
Ураз здолавши їх ущент,
Невдалий мов експеримент,
Як треба, то і в боротьбі ‒
Знайти могутню міць в собі
Зневіру, внутрішній свій страх
У серці, у душі, в думках
Й, знайшовши, вигнати геть їх,
Непроханих гостей своїх,
Щоб жодного їх вороття
Не бачило вже майбуття;
Натомість в глибині єства,
Де ще надія є жива,
Надія світлих перспектив,
Свого життя лиш позитив,
Як все іде на шкереберть,
Посіяти насіння вщерть,
Насіння мудрості, добра,
Щоб світлая прийшла пора,
Також любові, де б не йшов,
Щоб кожен завжди був здоров
Як зовнішньо, так і в душі
Й були всі, мов товариші,
Підтримуючи повсякчас,
Як в добрий, так і в горя час
Один однόго враз в ім’я
Добра, немов одна сім’я,
Заради спільної мети ‒
Довершеності досягти
Або наблизитись хоча б
І навіть, як уже ослаб;
До неї ідучи завжди,
Своєї мужньої ходи
У жоднім разі, ні на мить,
Хай навіть, як не таланить,
Повік не зупиняти, ні,
У дійсності, а не вві сні,
Де б ти не був і що б не мав,
У вигляді щоденних справ;
Тих справ, що мають певну суть,
Суспільству користь лиш несуть,
Щоб квітнуло воно, мов цвіт,
І кращим був наш цілий світ,
Забувши всі лихі часи,
Занурившись у вир краси;
Краси природи, що навкруг
Буяє пишно без наруг
Й енергією напува,
Мов чистая вода жива,
Яка постійно залюбки
Тривожні почуття й думки
Очищує ретельно враз,
Даючи всім дороговказ,
Куди повинні йти вони,
Аби ніколи ні війни,
Ні голоду, ані стихій
У вигляді страшних подій
Ніколи в світі не було,
Аби навік заснуло зло;
А завжди панували в нас
Любов, достаток, мирний час,
Щоб щастя здобули усі
В його всій величі й красі,
Працюючи як слід щодня,
Щоб вміння, навички, знання
Всі стати явними могли
Й здобуть те щастя помогли.
Євген Ковальчук, 28. 01. 2019
ID:
951939
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 30.06.2022 21:41:11
© дата внесення змiн: 30.06.2022 21:41:11
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
