О, світе мій, світе, ти вкрився журбою
І трави, і квіти залив ти водою.
І рани землі застогнали, завили,
Здавалося, щастя в лещатах здавили.
О, світе мій, світе, чи ти відродишся?
Чи в снах кольорових мені ще приснишся?
В обіймах відчую я ласку і ніжність
І знову побачу твою білосніжність.
О, світе мій, світе, прошу не барися,
Із лихом, війною скоріш розберися.
Хай буде веселка, і небо, і сонце,
Удача загляне в широке віконце.
Хай люди вернуться у рідні оселі
І стануть всі діти щасливі й веселі.
Хай мати пригорне рідненьке дитятко,
А тато угору підкине дівчатко.
Хай мир запанує, бо ворога стремо,
Добром і любов'ю в серцях проростемо.
І радість засяє, і буде іскрити,
Ми зможемо довго у світі цім жити.
18.06.2022 @ Галина Гук
Ми віримо і робимо все для того, щоб дочекатися цих радісних, мирних днів! Чудовий вірш, Галинко!
