Це місто, яке мені сниться щоночі,
В портах зустрічає воно кораблі...
На березі Чорного моря, співоче,
І в ньому так легко, так любо мені.
Там п'ятий трамвай знов Аркадію будить,
Привоз оживає в глибокую рань,
Гарячую душу акації студять
Посеред усіх історичних надбань.
Фонтан розповість вам веселих історій,
Віддасть Молдаванка увесь колорит.
Це місто вартує незримих теорій,
Це місто відоме на весь білий світ.
У Центрі Морпорт Рішельє споглядає,
Потьомкінські сходи ведуть до хмарин,
Проте достеменно ніхто не пізнає,
Як місто колись врятував апельсин.
Де Рі́баса ім'я там вулиця носить,
Утьосов покаже дванадцять стільців.
Там серце й душа ли́ше музики просять
У місті славетних, великих митців.
Перлини морської ім'я всім відоме,
Вона філігранна, чудна поетеса.
Так тягне мене туди щось підсвідоме,
Так тягне до тебе, кохана Одеса!
05.06.2022
Побачив, що я цей вірш вже читав раніше) Гідна та щира присвята улюбленому місту! Сам там ніколи не був, а від знайомих нічого хорошого чомусь про нього не чув, може, все ж якось пізніше ризикну завітати в гості
Р.S. Єдине, що можу додати: будь ласка, уникайте форм прикметників типу "глибокая", "червонеє", "веселії" і т.п., вони не питомо українські й тягнуться до москальської. "Лише" в передостанньому стовпчику можна змінити на "тільки", правильно "кохана Одесо"
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую)
уникатиму. то ж ще минулого червня вірш, коли кацапська, якою я розмовляв усі свої неповні 18 (до 24.02.2022, а 18 мені стукнуло через 2 дні..), не вивітрилася остаточно з моєї голови.
радий Вам!
Сказати, що я в захваті - це нічого не сказати... Вірш прекрасний, просто чудесний! Надзвичайно легкий, колоритний, та так добре описує Одесу! До речі, була в ній двічі і обов'язково приїду ще!
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вау. Маю сказати, що не лише Одеса - перлина, а в твій вірш - перлина серед усіх. Справді, він бездоганний, досконалий. Настільки приємно і легко читати. Круто)
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую)))
Я ж тобі казав, що я над ним довго думав, але всеодно написав ніби на одному диханні, й з радістю перечитую)
Радий, що оцінив
Закінчив Одеську консерваторію. Мої хрещені мама і тато (на жаль покійні) жили в Одесі на Маліновського. Приємні і щемні спогади! Дякую! Хай Бог хранить Одесу і всю Україну від напасті!
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам я щиро дякую! Радий Вашому візиту!
Одеса - то моє місто сили. Здається, саме туди я приїжджаю щороку, щоби набратися сили на наступний період життя. Це як моє уявне повітря. Так хочу туди, так серце болить щоразу, коли сповіщають про вибухи в нашій українській Перлині!
Віримо, що все буде добре, й знаємо, що перемога буде за нами!!!
Дякую Вам! Все буде Україна.
Після перемоги над московитами - валіза й квиток до Одеси
Ніколи не була в Одесі, та читаючи Ваш вірш, Максе, я відчула запах і шум моря, вулиці неначе наповнились людьми і місцевим діалектом, де Ціля доводить Ізі, що вона завжди права. Тільки в Одесі могла проходити "Гуморина", а скільки талановитих і відомих людей подарувала світу Одеса! Вірш - СУПЕР!!!
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Катерино!
Вірю, що ще побуваєте там! При можливості - обов"язково їдьте в це неймовірне місто.
Дійсно, стільки великих людей звідти. Мабуть, така там атмосфера, що дарує натхнення та бажання жити!
Кохане місто...
Безмежно радий Вашому візиту!
Коли побачила назву, подумала - про Одесу. Потім думаю - та ні, не може бути.
Читаю - о, про Одесу! Треба довіряти інтуїції.
Гарно, реалістично, інформаційно - наче на екскурсійному трамвайчику проїхалася. Хоч ніколи цього й не робила.
Єдине, де зачепилася оком - оті 12 стільців. Ті, хто не бував в Одесі, можуть подумати, що їх там цілий ряд, а не один, той самий.
Як варіант:
...один із відомих "стільців".
Чи ж просто "Дванадцять стільців" взяти у лапки, як назву твору. А там зацікавлений читач сам знаходить істину.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бачте, Яніто, Ваша підсвідомість розуміє, що в Україні є лише одна перлина...
Дякую за коментар - так і потрібно: вірш повинен хоч трохи занурити в атмосферу цього дивовижного місця. Зізнатися, не люблю свої вірші. Рідко перечитую, завжди знаходжу за що критикувати, але чомусь цей я написав на одному диханні - й мені подобається. 2-й день перечитую, а в голові відчуття того одеського колориту, морського повітря, шуму трамваю... Так хочу туди. І вірю, все попереду.
Справа у тому, що я вже пів життя мешкаю в Одесі, то ж не дивно, що вона спала мені на думку
Був ще другий варіант, про ловців перлів. Кілька днів тому було бажання про них написати вірша. Слава Богу, минулося.
Колорит ви відобразили ідеально. А про 5 трамвай в Аркадію... Ви знали, що його десь тиждень як знову запустили, спочатку підіймалися хмари пилу з колій.
Рідко перечитуєте свої вірші? У мене навпаки. Часто перечитую. Особливо Чарівницю - після чергових невтішний новин з фронту. Бо ж раптом цього разу замовляння справдяться?
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яніто, мій профіль по життю - транспорт, а саме рейковий транспорт: залізниця та міський РТ: трамвай, метрополітен..
Вірші - це як хобі, а я - далеко не гуманітарій.. Так склалося. Звісно, я не міг прогавити новину про відновлення руху такого чудового маршруту в моєму улюбленому місті
Радий чути, що Ви з Одеси - також в планах був переїзд, але тепер нічого на перед не планую.
Про 5 трамвай - окрема історія. Це вже традиція - ранковий приїзд на вокзал та поїздка в першому трамвайчику до Аркадії після кави в МакДональдсі
До речі, цікавим фактом є те, що одеська трамвайна система має найбільшу кількість в Україні "виходів" за межі міста (Люстдорф, Рибпорт, Центроліт, Усатове біля Хаджибеївського лиману) та являється однією з найбільших в Європі. Правда, її стан залишає бажати кращого.. Але, але, але.. Здається, Одеса без трамваю - не Одеса
Теплими спогадами згадую це чудове місто, так хочу туди повернутися...
P.S.
Усі наші мрії та бажання мають здатність здійснюватися. Варто лише сильно повірити