На цій землі - буя́ли б квіти ...
Сере́д горілої трави
Лежать чужі солдати вбиті ,
Лежать в запе́ченій крові !
Розвіяв вітер силу вражу,
Все оберну́в у пил і сажу,
Розбитих танків кістяки́
Й горілі, мертві вояки́ !
Ще вчора бігали по ха́тах
І не́сли смерть та гвалтували !
Що в око впало - грабува́ли,
Під дулом сво́го автомата !
І ось вони лежать ... Безмовні,
Невідспівані, гріховні ...
Лежать в кана́ві сучі діти !
Куди ви вде́рлись, для чого́ ?
Вас тут, незва́них москови́тів,
Всіх переб'ють, до одного́ !
Якої до́леньки лихо́ї,
Прийшли ви до чужих осель ?
Замало вам своїх земе́ль ?
Землі́ схоті́лося чужої ?
То буде мама ваша бідна
Стоя́ти в церкві на колінах,
Моли́тись ре́вно за дітей -
Просити в Бога милосте́й !
Блага́ть за ваші ду́ші грішні,
Безнаді́йно й безуті́шно -
Не дасть вам Бог вові́к проще́ння !
Горіть вам в о́гненній геє́ні ! ! !
20.05.2022 р.
м. Чернівці
Фото " https://thumbs.dreamstime.com/z/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB-%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2-%D0%B8-%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%89%D0%B0%D1%8F%D1%81%D1%8F-%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8F%D1%85-165328223.jpg "
Двадцять перше століття, час цивілізації, Інтернет, всі грамотні, і щоб бути настільки бездушними, сліпими, глухими, щоб лізти в мирну країну... Ну, не вкладається в голову.
Тому пишемо ми про те, що пече і болить нам, нашим людям. Сильний вірш. Тут влучно і правдиво сказано в кожному слові.
Дякую, Галю, за моральну підтримку, за теплі слова коментаря.Ми з Вами однаково сприймаємо перебіг сучасних подій - тяжкоі болісно. Мозок ніяк не
не хоче сприйняти реальність, а очі бачать - і реальність страшна.
Хочеться написати про світле і чисте, а руки самі пишуть про війну.
Дякую, Наталочко, за Вашу оцінку мого віршика !
Я дуже дорожу Вашою думкою, завжди радий бачити на сторіночках нашого клубу і милуватися Вашими творами !
пане Миколо вірш чудовий.цю погань до нас ніхто не кликав.тож нехай гниють собі в нашій святій землі.а їхні матері пізно моляться . Смерть ворогам.Слава Україні
Родвін відповів на коментар Штука, 31.05.2022 - 19:00
Яка щаслива Україна, що має мужніх, відважних, доброчесних, щирих серцем, люблячих синів! Яка щаслива наша земля, що народила таких захисників!
Ваш вірш, пане Родвін, несе в собі й таку інформацію. Вона пересилює темні емоції, тому залишає в душі почуття гордості та віри в Перемогу Добра!
Тому пишіть, а ми будемо вчитися бачити світло і в темноті. А воно Є! Кажуть, все пізнається в порівнянні.
Радий бачити Вас, пані Надіє, на моїй стріночці .
Дуже радий, Надю, що ви змогли побачити світло в цих, далеко не світлих рядочках. Щиро дякую за підтримку.
Дуже хочеться написати про світле і ніжне, але на рівні підсвідомості вирує злоба до ворога, яка перебиває всі ніжні почуття. Пробачте.
Спасибі за дружній, теплий коментар.
Завжди радий Вам
Не розумію рашистських матерів, та навіть звір рятує свою дитину, а ці нелюди пишаються тим, що їх "герой" десь заритий в рові в чужій країні! Сильний вірш, Колю, пробирає до кісток!
Дякую Катю за коментар, розумію всіх, хто відгукується на такі вірші.
У самого язик не повернеться сказати
щось хороше в коментарі, що поробиш
Прошу пробачення у всіх вас , дівчата,
За такий недобрий твір .
Катю, почав читати Ваш коментар і згадався росіянин Тютчев :
- Умом россию не понять..."
Мабуть йому видніше .
Завжд щиро радий нашим зустрічам на сторіночках клубу.
Напевно у рокові написання вірша є неточність, чи і справді він написаний у 2012 році ?
От тільки чи стоятимуть матері орків на колінах у церквах, по їхніх розмовах цього не видно...
Пані Любо, дякую, неточність виправив.
Щиро дякую за коментар.
Я не хочу, щоб матерям надходили похоронки, алеж самі бачите - для когось син коханий, а для когось - ворог, звір... Тяжко, але душам нелюдей місце в пеклі, а матерям - горе і скорбота, спокута перед Богом.
На колінах, ниць !
Господу вирішувать - покарати чи простить !
Я не Бог, я б доручив судити ті мерзенні душі матерям згвалтованих і замучених на смерть дівчаток.
Доброго Вам здоров'я пані Любо, щоб пережити весь цей жах. Буду краще писати щось про зиму чи про кохання...
Ні,я не хочу такої війни(операції). Не хочу мати сусіда - звіра...
Де лиш брихня і зрада,да згноблена довіра...
Де зомбування і насильство...
М*яко сказати ,що це свинство...
Прийти до нас, керувати,дітей вбивати, гвалтувати.
Не буде їм пробачення ніколи....
Сусід- рашист на жаль став гірше чим фашист..
Одне питання,хто народив ідолів таких???
Тримаймось, люди!
Позбудемось Іуди!
Настане мир!
Все буде Україна!
Ви навіть не уявляете, як їх пропаганда приспала. Не знають і не хочуть чути про війну. Я тут хожу в шоці, від того, що бачу. "Наша армія не може це робити" - на мої доводи, про звірства рашизму. Тільки голодом їх можно лікувати. Ватніки проснуться зовсім в другій країні, вірніше... в новообразованих країнах. Демонтаж, і тільки - демонтаж імперії зла. Інакше, нам ще довго не буде від них життя.