Старі бабки по ночам ойкають
Біль та не та
І все не спроста
Щось відмирає, щось ще болить
Все уже тліє, а не горить
Біль знов по тілу,
То оніміння, то ручки затерпли,
То ніжку звело
О так дорогенькі
Щось в гості прийшло
Бабки зранку теж ойкають
Та йдуть по ділам
Так вже привикли
Все їх чекає
Життя в цих стонах
Щось промовляє
Біль заглушає дорога
Паличку в руки й вперед
Сонечко зійшло, тіло ожило
В середині все ті
Пянкі та молоді
Лиш злоршки на чолі
Роки прогнули спинку
А очки, оченята
Немов би знов малята
І голос теж дитячий
Та й зубки не свої
На біль махнули, руки підняли
Посміхнулись і як завжди в турботах
Чекає їх робота
Вони всім цим живуть
І знов привичний ойк
немов помолоділи
Ще мить і побіжать
Ой, полетять
Лелеки полетять
Крилом махнуть
Заплачуть, останній взмах
Курли, Курли - туди, туди
Біль віддадуть
І в путь, а ви наступні
Не той й для вас вже ой.
Ой, донечко, не той.
Я теж була такою ж
В дзеркальце заглядалась
Собою милувалась
Була вся ідеальна
Родимки на місцях
І все мов в Афродіти
Як хлопцям не хотіти
Дзеркальце ве це знало
Мене воно шукало
І образ мій вбирало
Та хлопців чаклувало
Літа мої тії птахи
Все миом пролітали
Та коси заплітали
То ж тії посивіли
Й до долу похили
В душі я та я ж птаха
І серце молоде
Сіяє й зігріває
Та образ помарнів
І дзеркальце розбила
Бо я ж така красива
Воно красу ввібрало
Мене віід всіх сховало
І ви ще молоді
Тому не заглядайтесь
А хлопцям посміхайтесь
Ви вічні!
Оглядайтесь
І ніжно посміхайтесь!
Що вам ще не відомо
Над тим не насміхайтесь.
Сонячні зайчики,
Сонячні діти,
Ви просто всі квіти,
Щасливі ви діти.
В житті все треба пізнати А до старості дожити то,як щастя мати...Про Бога не забувати...Його прославляти!Все буде в житті,тільки б нам миру і світлих днів!
В житті все треба пізнати 
А до старості дожити то,як щастя мати...Про Бога не забувати...Його прославляти!Все буде в житті,тільки б нам миру і світлих днів! 
