Грядём к истоку ты да я,
Нащупав связь в Его решеньях,
На разных гранях бытия,
Мы просвещались в заблужденьях.
Не сбыть, как факт, и не сберечь,
Раз существуешь, - значит мыслишь?
Скудна людская, право, речь, -
Названья нет, тому, что ищешь.
Отбросив приязность судьбы,
Найди в проклёнах нить согласий,
В трудах неистовой борьбы,
На разных гранях ипостасей.
Под стягами чужих имён,
Прийти к истоку слабый метил,
В потоках прожитых времён
Плести нервущиеся сети.
Ещё не понятых вчера,
Явя́т всю суть в души удачах,
Где цели главной вектора,
Изменчива судьба в задачах.
Следы искали ты и я,
Астральных тел в слоях эфира,
На светлых гранях бытия,
Мы заблуждались в сути мира.
P.S. If you want to be come happier, its much more useful to read from the bottom up!
30.10.2007
"граючись" з власною долею, мимоволі приховуємо козирі в рукаві, - наївні, сподіваємось так виграти крихти часу, але час та "карти" між собою не корелюють... самонавіювання. Ми робимо гарні міни, при поганій "Женевській конвенціїї" остерігаючись, що для долі ми все більш і більш байдужі...але ще лишилось трохи в рукав)