Ми ладнаємо бурею збитий паркан за домом.
Мжичка сіється. Стовпчики легко входять в багнюку.
На розмоклій землі заплелася трава шовкова,
- Знову куриш? - прозору тягне до пачки руку.
Каже сусід, що жінка - товар. Закони природи.
Думка "глибока". Мовчу. Он насувається хмара.
Інструменти збираємо. - Встигнути б. - До негоди?
- До смерті. - Йому п'ятдесят. Мало! Ще надто рано!
Він може померти за місяць, за тиждень, чи... завтра.
Лагодить непотрібний паркан, переноску для кішки.
Чи знає розумний сусід, як накриває втрата?!
«Наче війна», — говоримо. Я ж молюся: ще трішки...
