Біле все- ні стерні,ні мітлини
І в малиннику- тільки вершки ,
Хвилі білі застигли під тином.
Й ти мені вже прочистив стежки.
Пробіжуся по них біля хати,
По не стоптаному полотні.
Кущ порічок,від снігу вухатий
Чемно клониться в ноги мені.
Привітає засніжена вишня
З ніжних гілок скидаючи сніг.
Та під дахом пташина десь писне-
Прилетіла пір'їна до ніг.
Біло , м'яко стежки замітає
Та вороння до снігу кричить.
Йди до хати. Малиновим чаєм
Ми з тобою зігріємось вмить.
Розкладем чорно-білі світлини
В тон пейзажу в зимовім вікні.
А на них- ось весілля хвилини,
Ось батьки наші ще молодими.
Це ж який сніг водою вже сплине?
Завірюхою рОки- що дні.
Й кілометрами білі стежини...
Чудова поезія! Як красиво і гарно лписали стежки в зимну пору! Природа в селі не в місті...тішиться око,коли бачиш таку красу!
З прийдешнім Новим роком Лксічко! Веселого святкування!
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як красиво і гарно лписали стежки в зимну пору! Природа в селі не в місті...тішиться око,коли бачиш таку красу! 
