РОЗГУЛЯЛАСЬ ЗИМА
Вже холодом війнула люта зима
І засипає снігом все навкруги.
Мороз цілунком троянду обійма
Знімає пелюстку зі своєї руки.
Ой розгулялась біла - біла зима,
Метелиця цариця королева.
Скільки натрусили снігу небеса?...
У білосніжній шапці всі дерева.
Впало жовте листя на біленький сніг
І холодом проймає, аж до кісток.
Стою самотній немов клен у доріг
Наповнюю в груди повітря ковток.
В спогадах шукаю літо молоде
Покриваю троянду кленом листя.
Нахиляю небо сонце золоте
Її зігріваю крилом з захристя.
Вчора, в осені був, ще прекрасний час
І в осінній казці цвіли нам квіти.
Я в букет нарву троянди для окрас
За вікном зима, а дім зігріє літо.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Чудовий вірш! 
