У пелену збирає груші осінь,
Та яблука всміхаються ще в росах,
Десь синє небо плаче журавлями,
І усміхнулись чорнобривці мами.
У небі ковш колише зорі тихо,
Кружляє листя золотистий вихор,
Шепоче дуб калині;"Зачекай,
Своє намисто в трави не скидай".
Красуються під хатою жоржини,
Вогнем здаля палає горобина,
Гостинці дітям роздають горіхи,
Нічна красуня поплелась до стріхи.
В дорогу подалося тепле літо,
Щоночі пугач щось гука сердито,
Та місяць зазирає до води,
Чи з неба зорі падають туди.
Звучить навкруг ця музика осіння,
Та все надіється і вірить у спасіння.
Галина Грицина.
