Я пам"ятаю твої очі,
Такі ласкаві і сумні.
Сказати хочу, що щоночі,
Я часто бачу їх у сні.
І ти приходиш в ніч без стуку,
Сідаєш мовчки край вікна.
Твою тремтячу беру руку,
Зникає десь нічна пітьма.
Я хочу в очі подивитись,
Чому вони такі сумні?
І намагаюсь пригорнутись...
Чи справді сниться це мені?
Та ти мовчиш ні звуку, слова,
Зітхаєш тільки раз-у-раз.
Така у нас нічна розмова,
І швидко підеш без образ.
Лиш поцілунок на останок,
Обнімиш ніжно за плече.
А за вікном сіріє... ранок,
А що наснилось - все втече..
Нехай не в сні таке буває,
А завжди буде на яву.
Тепло любові зігріває,
Кохають Вас лише одну,!
Натхнення Вам, дорога Надюшко: море кохання і океан щасливих днів!