День Перемир’я..День Перемоги..
День Проводів, де поминають усіх.
В ці дні родини моляться Богу
За спочилих всіх рідніх своїх.
Один в цей час скаче, а другий в нас плаче,
А третій святкує: пікнік, шашлики.
А влада тихенько сидить, мов не чує..
Й навести порядок – їм тут «не з руки».
Загинуло люду багато на Сході.
І дійсно, вони в нас - Герої-бійці.
В який день усіх поминати сьогодні
На рівні держави, скажіть, ви мені?
Родини загиблих лишились самотні,
Самі з своїм горем: один на один.
Немає на рівні держави сьогодні
Ні дня поминального, ані хвилин.
Чому нам чекати від травня до серпня,
Щоб лише тоді аж згадати бійців?
Мабуть, вам мозолили муки нестерпні
У День Незалежності в кожнім лиці.
У кожнім лиці тих людей, що з портретом
Загиблих Героїв-бійців у бою,
Ішли по Хрещатику, щоб показати,
Що їхні синочки ще досі в строю.
Мабуть, одним махом рішили прибрати
Свій сором з Хрещатику, й жах із війни.
Щоб гарну картинку з ТВ показати:
Подумаєш, маршем атовці пройшли.
А зараз у травні, у дні поминальні,
Як в очі ви дивитесь всім матерям?
Чому в нас на рівня держави сьогодні
Немає пошани Героям-бійцям?
Звертаюсь до тебе, Зеленський наш Вово,
Адже тебе вибрали й ти – президент.
Коли ми почуєм від тебе хоч слово,
Адже у державі ти є - наш гарант.
Вічна пам'ять героям, які віддали життя з Волю України.
Нажаль війна вигідна всім нашим обранцям і олігархам-бандитам. На крові збагачення.
Українці-слов'яни гинуть, а наші жінки-матриці будуть народжувати чужих і чужі будуть їздить по наших дорогах смерті. Та будуть їсти хліб з нашої Землі-Неньки.