Вільяму Хейлі про дружбу
Він ворогів не піддавав нарузі,
за те він не жалів ніколи друзів.
По дружньому всадивши в спину ніж,
стань ворогом, по дружньому, мені ж.
*
Нехай про мене розпускаєш ти плітки,
не насміхаюся таємно над тобою.
Хай безголовий я, ти ж навпаки
хоч з головою та, нажаль – дурною.
Епітафія.
Похований в канаві під трубою,
щоб друзів сльози бігли наді мною.
У миті – вічності присутність…
У миті – вічності присутність,
світ – у піщинці лиш одній,
у жмені – безкінечна сутність
і Бог – у квітці весняній.
Муха
(як Вільям Блейк)
Маленька муха,
моя стрімка
прогнала рухом
тебе рука.
Жужжить у вуха
настирний звук.
Живеш ти, муха,
як я живу.
Співаю марно,
доки з рядка
мене примарна
зжене рука.
Є в думці сила:
в ній гине тьма.
Там, де могила,
думок нема…
Я, хоч у муках,
за те – живу!
– «Щаслива муха» –
себе назву
