Такий цей найкоротший місяць лютий,
Минув нарешті - йде до нас весна,
Трагічна дата - восьмий рік війна,
Про це навіть і в сні важко забути.
Не виняток і цьогорічний лютий
Десять життів забрав і назавжди,
Десять сімей ридають від біди,
Гірчить їхнє життя - ніби отрута.
Десять життів, а так хотілось жити,
Дітей ростити і орати поле,
Земля хрестами всіяна і горем:
Життями борг за що маєм платити?
Тепер ми перед ними боржники,
Вони мир боронили в кожній хаті,
Цей подвиг ми не вправі забувати,
Їм на війні хотілось теж весни.
Галина Грицина.