А й справді важко бути собою і змиритися з тією роллю,
яку призначили тобі небеса. Тож, проживаємо своє життя і вико-
нуємо своє завдання - бути собою, бути людиною.
А він лишився собою, був людиною. Захоплюватись ним
можна не одною годиною. Та я лише одне скажу - любив життя й
людей і ніс у світ добро і мир. Як звати його? Любомир.
26 лютого пом"янули його 88 річницю народженя.
Швидко дні минають, як птахи пролітають. О! Це до нас вони уже
з весною летять і радісно так гомонять.
Щоб нащадки тебе пам"ятали треба щоб не тільки ноги
твої на землі цій слід свій лишали. І де ті добрі справи? Та без тебе
не буде забави. Святкуємо перший день весни. І третій..., і восьмий,
і дев"ятий..., і двадцятий, і двадцять перший будем святкувати.
Хіба ж нам не знати, що частину у ній кожен свою
буде мати. Тож, зустрічаємо весну! І я назустріч їй іду.
А ось вам, любі, подарунок весни - думка у спадок Блажен-
нішого Любомира. " Моє велике бажання - бути людиною... Людина -
це особа, яка... справляє на нас враження. Зустрівшись із такою
людиною ви відходите від неї кращим..."
" Старайтеся бути справжніми людьми, бо це Божа воля. Бути
людиною - це велика гідність... Наша гідність є від Бога, але її
треба розвивати, ушляхетнювати. Якби на світі було більше
людей, то світ ставав би кращим. Бути людиною - це також
ставати великою частиною святости..."
ми всі є істотами духовними, а отже маємо бути носіями високих моральних цінностей, поезія сприяє цьому завданню і вона об'єднує всіх нас 
З Весною! 
